28. Загальномовна і наукова лексикографія. Типи словників

Лексикографія – словникарство, розділ мовознавства, що займається створенням словників та їх теоретичних засад. У рамках лексикографії слід розрізняти лексикографічну теорію, котра включає в себе основні проблеми лексикографії, з якими зустрічається лексикограф у своїй роботі та власне лексикографічну практику, тобто практичні питання щодо збору лексикографічного матеріалу, його розробку та з рештою укладання словникового тексту. Лексикографія пов’язана з іншою мовознавчою дисципліною – лексикологією. Головним завданням лексикографії є пояснення незрозумілих слів, яке здійснювалося початково у вигляді глос, тобто тлумачення написів на полях і в тексті рукописних книг. Лексикографія займається словникарським кодифікуванням лексики будь-якої мови.

^ Основним об’єктом лексикографіі є слово. Будь-який словник містить певну кількість слів конкретної досліджуваної мови або мов, тобто необхідно з точки зору лексикографії розглядати слово і мову. 

Одним із завдань лексикографії є укладання словників, адже «словник є корисним помічником для спеціальної термінологічної роботи, а також для стилізації наукового тексту, тому що в них наочно зібрані спеціальні назви та звороти» (переклад –– М.К.).1 словники відображають культуру й мову народу та є джерелом правил її написання, вимови, наголошування тощо. 

^ Типологія словників 

Існує значна кількість критеріїв, за якими можна розрізняти словники. Українські мовознавці найчастіше використовують наступну класифікацію словників. 

1. 
   За кількістю мов (в такий спосіб поділяються й лінгвістичні словники) : 
   • 
     одномовні словники (спеціалізовані словники : діалектні, словники власних імен, етимологічні і т.д.)
     • 
       Словник староукраїнської мови (XIV-XV ст.) (1977-78) 
     • 
       Короткий словник перифраз (1985)
     • 
       Словник Галицького (гуцульсько-бойківського) діалекту 
     • 
       Короткий словник Антисуржику 
   • 
     перекладні словники (двомовні, багатомовні)
     • 
       Російсько-український словник (2003)
     • 
       Словник іспансько-український, українсько-іспанський (2002)
     • 
       Англо-український словник (1996)

• 
  За обсягом : 

1. • 
     короткі (до 30 000 слів)

• • 
    Гуцульські говірки. Короткий словник. (1997)

1. • 
     середні (70 000 - 80 000 слів)

• • 
    Орфографічний словник сучасної української мови (2007)

1. • 
     великі (понад 80 000 слів) 

• • 
    Російсько-український та українсько-російський словник (2008) 
• 
  За лексичним складом словника : 

1. • 
     словники із загальною лексикою (тлумачні, орфографічні, етимологічні) 

• • 
    Тлумачний словник української мови (2002)
  • 
    Орфографічний словник наукових і технічних термінів (1999)

1. • 
     словники із спеціальною лексикою (лінгвістичні, діалектні, історичні, словники мови окремих письменників і т.д.)

• • 
    Словник мови творів Г. Квітка-Основ’яненка (1978-9)
  • 
    Історичний словник українського язика (1930-32)

• 
  За упорядкуванням лексичного матеріалу: 

1. • 
     алфавітні 

• • 
    Словник синонімів української мови 1, 2 (2000)

1. • 
     зворотні

• • 
    Український зворотний словник (1969)