Найвидатнiшим дiячем бiлоруськоi культури 17 ст. є поет i вчений Симеон Полоцький (Самійло Петровський - Ситнианович (1629 - 1680 рр.)).
Симеон стає вчителем царським дітям, а також одночастно займає посаду царського поєта.
В 1665 г. в Заіконоспаськом монастирі на Никольськой вулиці була побудована школа. У школі учні були повинні “учитца по латыням” та “грамматическому учению”. Очолював її Симеон Полоцкий.
Брав участь у виставах, що влаштовувались в колегіумі. Дві п'єси, написані ним в Москві, можна дещо умовно вважати початком російської драматургії, а їх автора - першим драматургом Московщини. Крім згаданих п'єс, Симеон Полоцький створив велику кількість т.зв. "діалогів" та "декламацій", які були мовлені "отроками" під керівництвом і за участю автора перед царською родиною в Москві та в селах Коломенському й Ізмайловському. Все це готувало грунт для створення в Москві професійного театру. Саме після цих декламацій у царя й зявилось бажання створити в Москві театр. П’єси виникли на вже підготовленому грунті.
У російську літературу він увійшов також і як талановитий драматург і проповідник. Їм створені збірки проповідей «Обід душевний» і «Вечеря душевна», а також віршована п'єса «Комедія притчі про блудного сина» і трагедія «Про Навуходоносоре царя, про тіло злато, про тріех отроцех, в пещі не спалених».
Творчістю Симеона Полоцького завершився перший, так званий книжковий період в історії білоруської поезії. Спираючись на досвід своїх попередників - білоруських поетів, а також на польські і частково західноєвропейські літературні традиції, він сприяв її подальшому розвитку.
Симеон Полоцький писав переважно на книжковому, так званому слов'яно-російською мовою (церковно-слов'янською), в якому в білоруський період творчості поета вельми помітні місцеві, білоруські мовні особливості.
Переважна більшість його творів не датовано. З датованих найбільш ранні ставляться до 1648 року.
Творча спадщина поета багато і різноманітно. Чимало творів написано їм на традиційні церковно-релігійні теми. У деяких з них поет зачіпає актуальні питання суспільного життя свого часу, проблеми виховання, освіти та багато інших тем.
Значний внесок зробив Симеон Полоцький у розвиток віршування на східнослов'янських землях. Незважаючи на жорсткі норми організації вірша у професійній силабічної поезії (рівноскладовим, наявність постійної цензури у вірші, римування та жіночої рими), поет багато в чому зміг подолати одноманітність і монотонність його звучання, надати йому більшу значимість і легкість, наділити в більш досконалу форму.
«Життя і творчість Симеона Полоцького - приклад доброчинності культурних взаємозв'язків східнослов'янських народів XVII століття».
Одним з найбільш видатних праць Симеона Полоцького є його віршований переклад Псалтиря - «Псалтир царя Давида, мистецтвом Рифмотворная рівномірно складу і согласноконечно, за різними віршем родом преложения», Москва, Друкарня Верхня, 1680. Як вказує автор у передмові до своєї книги, думку перекласти віршами Псалтир виникла у нього одночасно з роботою над «Вертроградом багатобарвним».
Роботу над повним Рифмотворная перекладом «Псалтиря царя Давида» Симеон Полоцький виконав в надзвичайно короткий термін: почав він свою працю 4 лютого 1678 і закінчив його 28 березня того ж року. У 1680 році переклад був виданий у Москві окремою книжкою. Друкувалася вона у Верхній Друкарні і вийшла у світ ще за життя Симеона Полоцького. Крім псалмів тут були надруковані у віршованому перекладенні поета ще й старозавітні «пісні» і «молитви», зазвичай прісоедінявщіеся до Псалтирі. І "Месяцеслов» (календарний покажчик свят російської православної церкви. - Л.С.).
Книга призначалася не для церковно-богослужбового вжитку, а, за словами автора, для «домашньої до потреби» інтелігентного читача - знавця і цінителя «Рифмотворная мови».
Переклад Симеона Полоцького був виконаний досить талановито, на рівні сучасної йому літературної культури. Це був великий і серйозний праця, до якої автор поставився з усією властивою йому відповідальністю і сумлінністю. Симеоном Полоцьким було покладено початок віршованим перекладам на російську мову найпопулярнішою біблійної книги. І в цьому його нев'януча заслуга..
