Римська культура, випробувавши вплив грецької культури, дала світові найвищі зразки поезії, прози, архітектури. Того рівня, якого досягла ця цивілізація і зокрема література, в Європі не вдалося досягти в перебігу майже тисячі років після катастрофи античності.
Перший період історії перекладу починається з міркувань Цицерона про те, як він перекладав, точніше не перекладав, мови грецьких ораторів Есхіла і Демосфена, і роботи Горація «Поетичне мистецтво ».
В крито-мікенський період існувало два види писемності:
ієрогліфічне письмо і лінійне. Відомості про переведення з'явилися в епоху великих завоювань Олександра. Одна з причин-широке поширення грецької. Історики були змушені користуватися серед інших і римськими історичними працями і вдаватися до перекладу-адаптації, перекладу-переказу, перекладання.
«Халдейські давнини» були написані грецькою вавілонським жерцем Беросом, «Єгипетські старожитності» гелиопольскому жерцем Манефоном. Обидва жерця були змушені застосовувати і адаптаційний переклад. У книзі Ксенофонта "Анабасіс» ми знаходимо згадки про перекладачів, грецьких найманців, також у романі Флавія Філострата «Життя Аполлонія Тіанського». Перші відомості про літературні переклади на грецьку пов'язані з Єгиптом. При Птолемеї 2 Філадельфії був здійснений переклад Біблії на грецьку мову. Переклади єгипетської літератури зі значною часткою адаптації і переказу, як «Пророцтво гончара», «Казка про Нектабе», «Молитва до Ісіді», Оксірінскій папірус 1381. Відомо, що існували грецькі переклади книг з медицини, астрономії тощо. В кінці 2 століття до нашої ери була перекладена на грецьку «Книга премудростей Ісуса, сина Сираха».
