пользователей: 21265
предметов: 10469
вопросов: 178036
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

III семестр:
» Grammar. Module
» Історія перекладу
» Grammar. Exam
II семестр:
» Grammar
I семестр:
» Grammar
» Українська мова

Далекосхідні цивілізації( Іран, Індія, Китай, Японія). Їх характеристика, перекладацька діяльність, персоналії

Іран

Оцінити перекладацьку діяльність Ірану дуже важко, так як в Ірані було багато іранських мов

В час своєї найвищої могутності Ахеменідів простяглась від Єгипту до північно-західної Індії. Логічно було в такому випадку очікувати широкого розповсюдження перекладацької діяльності, та цього не сталося, бо головною і розповсюдженою мовою стала арамейська, яка вже з 7го століття виконувала роль міжнародної мови. Перекладачі при центральних канцеляріях володіли і арамейською і персидською мовами. Вважалося, що перекладацька діяльність слабо розвивається в державі Ахаменідів через відносну нерозвиненість персидської літератури. Фактично єдиною пам’яткою давньоіранської літератури являється «Авеста» - збірка книжок, яка на думку вчених з’явлася в першій половині 1 тисячоліття до н.е. крім Авести, відомі ще й написи, які виконувались за наказом персидських царів, одним з давніших і найвідоміших таких написів являється Бехистунський напис, який відноситься до часів правління Дарія 1. Напис цей був зроблений на 3х мовах: давньоперсидський, еламській і аккадській.

Свідчень про літературний переклад цієї держави не знаходять і досі. Персидська знать довгий час перебувала під владою еллінської культури. Найкрупнішою перекладацькою подією являється переклад «Авести». З часом, потреби зороастрійського жрецтва почали вимагати перекладу древніх текстів на живу (середньо-персидську) мову. Для запсу новоперекладеного тексту на основі арамейського був створений новий алфавіт – авестійський. Згодом на середньо-персидську мову здійснюється безліч перекладів по логіці, філософії, астрономії, медицині, астрології, математиці в основному грецьких авторів (датуються 5-6ст). Перс Павел Дархшерський переклав на сирійську твори Арістотеля. В середині 4го століття перс Хорбуд перклав на грецьку мову свого сучасника Абарсала «Правдиве слово». В той же час з’являються переклади на середньо персидську старих поем і епосів «історичного» змісту. На пахлевійську перекладалися літературні твори і з індійської мови (анприклад «Тисяча казок», «Панчатантра», «Синдибаднамак»). На пехлевійську було перекладено 70 книг з індійської мови. До нас дійшли навіть переклади творів християської та буддиської літератури.

Індія

Індійський субконтинент був заселений з давніх часів великою кількустю різномовних і різнорасових народів. Завдяки недавнім археологічним відкриттям було з’ясовано, що древня цивілізація на Індійському субконтиненті виникла долині ріки Інд в ІІІ тисячолітті до н.е. і проіснувала практично до кінця ІІ тисячоліття до н.е. З середини І тсячоліття до н.е. на заході Індії починає формуватися нова державність.

Найдревнішими знахідками писемності, що дійшли до наших часів являються наскальні едикти імператора Ашокі (відносяться до ІІІ ст. До н.е.) Рання індійська література в усній формі почала складатися вже в VІІ ст. До н.е. На основі семітського письма було створено два основних вида індійського письма брахмі і кхароштхі. Едикти Ашоки  перекладалися на арамейську мову для іракомовного населення іна грецьку мову для грекомовного населення рада провінцій. Ці едикти переводити було дуже скадно, тому часто переклад їх перетворювався на передачу основного змісту. В едиктах Ашоки згадується правитель Єгипту Птолемей Філадельф, що свідчить про дпломатичні контакти Індії і Єгипта, що говорить про можливе існування перекладачів.

В романі Флафія Філострата (ІІ-ІІІ ст. Н.е.) описується жття і подорожі вченого Аполонія Тіанського. В ньому розповідається як Аполоній прибув до Індії і був прийнятий індійським царем, який уважно слухав розповіді вченого, котрого перекладав перекладач. Та це було не обов’язково оскільки цар індусів знав і грецьку.

В 169 р до н.е. Яванешвара перевів на санскрит грецький трактат по астрономії «Явна  -Джатака». В ІІІ-ІVст перкладалися й інші астрономічні праці.

Серед трьох найкрупніших індійських літературний напрямів – ведійського, буддійського і джайнського – особливе місце займав буддійський.

Нажаль не вдалося знайти ніякої інформації про писарів, чи давньоіндійські школи, але відомо, що до професій писарів не допускалися монахи, але серед мирян бути писарем вважалося вигідною і шанобливою працею.

Китай

Зародження китайської словесності можна віднести до ХІІ ст до н.е. Лише в ІІІст до н.е з’являється могутня держава – Імперія династії Цінь. Китайська цивілізація була дуже багатою, але більше замкнутою,ніж, наприклад, грецька, тобто її вплив в рамках Древнього світу було менш розповсюдженим і більш обмеженим з географічної точки зору. Самий помітний культурний вплив на Китай зробла Індія, перш за все через розповсюдження буддизму.

Початок торговельних зв’язків Китаю з Римом відноситься до 36 р н.е В 166 р н.е в Ктай прибуло велике римське посольство. Невідомо, чи використовувались при переговорах перекладачі в той час, але можна припустити, що так воно і було.

В Китаї не виявлено слідів помітної літературної перекладацької діяльності, не дивлячись на наявність багатої літературної спадщини. Перший сплеск перекладацької діяльності в Китаї пов’язаний з проникненням в цб країну буддизму.

В древньому Китаї створювалися словники, але не двомовні, а тлумачні лексикографічні посібники, що каже про нерозвиненість перекладацької діяльності в той період.

Японія

Період ІІІ-VІІ ст можна умовно назвати часом давньої Японії, а вже в VII-VIIIст в Японії встановлюється феодальний устрій.

Японія зазнавала серйозного впливу могучої китайської культури, як безпосередньо, так і через Корею. Проникнення китайської писемності в Японію відноситься до V-VІст до н.е, хоч цей процес був досить ловгим та важким. Перші особисто японські літературні твори – іторичні хроніки – складаються лше в кінці VII-на початку VIIIст.

Велику цікавість в плані перекладацької діяльності  в Японії становить твір «Вей Чжи», в якому йдеться про те, що в той час 30 володінь мали зв’язки через послів-перекладачів.

Встановлення писемності в новій культурі Японії давня традиція пов’язує з іменам Атікі та Вані. Вважалося, що вони були корейцями по походженню, але Вані деяки називали «батьком японської цивілізації». Атікі заснував в Японії корпорацію писарів-перекладачів «Атікі-но фумібіто».Вважалося, що ці писарі-перекладачі займалися перекладомреляцій і послань з Китаю і Кореї. При дворах японських правителів також були писарі-перекладачі, про що свідчать повідомлення японських історичних хронік «Ніхонгі».

Відомо, що японці відправлялись на навчання до китайських «університетів». Японські паломники разом з китайцями працювали над перекладами і коментуванням буддиських текстів(в той період поки тільки на китйській мові). Можна сміливо стверджувати, що літературний переклад в древній Японії був відсутній, так як перша поява памƅятника японській письменності – «історія імператорів стародавності» - датується 712р.


10.02.2015; 13:35
хиты: 185
рейтинг:0
Гуманитарные науки
лингвистика и языки
история лингвистики
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь