Протягом багатьох сотень років своєї історії Єгипет вступав у різного роду контакти - торгові, військові та інші - з іншими іншомовними народами. Отже, можна припустити наявність перекладацької діяльності вже на ранніх етапах існування єгипетської цивілізації. Першою і початковою формою перекладу був переклад усний, і перекладачами ставали особи, котрі володіли знаннями двох або більше мов. Ні про яке професійному занятті перекладом тоді говорити не доводилося. Їм займалися лише від випадку до випадку. Але в міру розширення контактів з іншомовними народами потреба в перекладачах, вже не випадкових, а професійних, зростала. Вже під час Стародавнього і Середнього царства існували не тільки окремі перекладачі, які займалися переведенням від випадку до випадку, а й групи перекладачів, ймовірно, складалися при царської канцелярії або при храмах.
У міру зростання могутності Єгипту його царі стали здійснювати все більш далекі походи. У період Нового царства Єгипет вступив в контакт з одним із найдавніших осередків цивілізації - Двуречьем. Це зумовило появу шкіл переписувачів, яких навчали, крім усього іншого, та іноземних мов. Ця обставина була надзвичайно важливо для становлення перекладацького професіоналізму.
Непрямим свідченням про перекладацької діяльності можна вважати збережену переписку єгипетських правителів з вавілонськими, ассирийскими, хеттськими, мітанійскімі, сирійськими і палестинськими правителями на акадській мовою (міжнародній мові того часу) клинописом і містять близько 400 листів. Звичайно, для цього було потрібно достатнє число писарів-перекладачів, які знали аккадську мову і могли переводити на нього послання своїх царів. Збереглися також тексти, які служили посібниками єгиптянам для навчання акадській мови і клинопису.
Після завоювання Єгипту Олександром Македонським і до приходу туди римлян країною управляли Лагідів.
Багато людей не знало грецької мови. У таких умовах державний апарат не міг функціонувати без перекладачів, тому що вони були необхідні скрізь, де влада вступали в контакт з місцевим населенням. Імовірно, серед перекладачів було чимало єгиптян.
Протягом існування єгипетської мови вона розвивалася і змінювався, змінювалася і писемність. Виникала потреба перекладати з більш давніх форм мови на пізніші. Тим самим переклад виступав в ролі інструменту збереження традицій, сприяв безперервності літературного процесу.
У єгипетських літературних джерелах зустрічається і найдавніше згадка про конкретної особистості перекладача. Ім'я першого перекладача - Анхурмес, верховний жрець у м. Тініса, сучасник одного з фараонів XIX династії (1314-1200 гг.до н.е.). Анхурмес був бідняком, але потім, навчившись, став перекладачем, знавцем багатьох мов. У той час соціальне становище писаря-перекладача було досить високим.
У Стародавньому Єгипті ще не виявляються явища, які можна було б назвати літературним перекладом, проте цілком професійні перекладачі вже існували. Найчастіше переводилися різні державні документи і в основному з аккадського мови і на аккадську. Швидше за все в більшості випадків передавався лише загальний зміст тексту.
