П.И. Копанев выделяет в истории перевода четыре периода. Он полагает, что «в ходе конкретно-исторического рассмотрения практики и теории перевода в целом и художественного перевода в частности все с большей отчетливостью проступают хронологические этапы духовного развития человечества и его многовековой культуры, совпадающие в основном с этапами социально-исторической хронологии мира». Он различает
- первый, или древний, период (рабство и феодализм);
- второй, или средний (от первоначального накопления капитала до научно-технической революции XVIII в. включительно;
- третий, или новый, период (конец XVIII — конец XIX в.);
- четвертый, или новейший, период (конец XIX-XX в.). Для представления истории перевода эта периодизация оказывается недостаточно эффективной прежде всего потому, что имеет сугубо экономические основания — отношение к собственности (рабство, феодализм, накопление капитала) и построенные на вариантах этого отношения социально-экономические формации.
Е. Честерман розглядає періодизацію перекладознавства за підходами до якихось конкретних аспектів перекладу, виокремлюючи вісім етапів (мемів): - У першому мемі «Слова» увага зосереджується на семантичних та лексичних питаннях, на загальноприйнятних значеннях слів.
- У другому мемі, «мемі Слова Божого», підкреслюється вірність джерельному тексту і на перший план виносяться питання форми.
- На третьому «Риторичному етапі» вірність перекладу зміщується в напрямі читача, підкреслюється важливість невимушеність стилю.
- На четвертому етапі «Логос» надається перевага збагаченню через переклад цільової мови, естетичним питанням, ставиться під сумнів ідеал невимушеності стилю перекладу.
- На п’ятому «Лінгвістичному етапі» розглядаються відношення між системами джерельної та цільової мови.
- На шостому «Комунікативному етапі» підкреслюються функціонально-прагматичні питання перекладу.
- На сьомому етапі «Цільового тексту» зазначаються можливості, якими користуються перекладачі, підкреслюється функціонування перекладів у цільових культурах.
- На восьмому «Когнітивному» етапі переклад розглядається як процес прийняття рішень
