пользователей: 21252
предметов: 10461
вопросов: 177855
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

I семестр:
» История Украины

Хід національно-визвольної боротьби протягом 1648-1657 рр.

При засвоєнні матеріалу по другому питанню, студентам доцільно розбити його на відповідні чотири етапи (періоди).

Першим періодом можна вважати 1648 р. В цей час відбулися переможні три головних битви: під Жовтими водами, Корсунем і Пилявцями. Було визволено з-під Польщі понад третини українських земель.

Другий період визначимо з 1649 по 1651 р. Його не можна вважати таким вдалим, як попередній. Битва під Збаражем (1649 р.), хоча і завершилася перемогою Б.Хмельницького, польське військо та короля врятував ненадійний союзник козаків – Кримський хан, який примусив підписати мир з поляками. За умовами Зборівського договору (1649 р.) під руку Б.Хмельницького відійшли три воєводства: Брацлавське, Київське та Чернігівське, що створило, хоча і обмежені, але сприятливі умови для перших кроків українського державотворення. Слід зрозуміти, що таке становище не влаштовувало обидві сторони., тому військові дії відновилися.

В історії цього періоду селянсько-козацькі війська через зраду кримських татар зазнали найважчої поразки у битві під Берестечком влітку 1651 р. Б.Хмельницький був змушений підписати Білоцерківський договір (1651 р.), за яким козацька влада поширювалася лише на Київське воєводство.

У 1652 р. Б.Хмельницький отримав блискучу перемогу під Батогом. Однак наступні події розвивалися вкрай несприятливо: козацькі сили були виснажені, відбулося зближення Польщі та кримських татар. У 1653 р. під Жванцем (неподалік від Кам‟янця-Подільського) Кримське ханство в односторонньому порядку уклало мир з польським королем Яном Казимиром, згідно якого польська сторона погоджувалася на умови Зборівського договору, а в таємній угоді дозволялося татарам брати ясир (полонених) з козацької території. Ця ситуація змусила Б.Хмельницького шукати більш надійного союзника у боротьбі проти Польщі.

Тут ми можемо виділити третій період, який умовно окреслимо з 1652 до початку 1654 р. Б.Хмельницький свій погляд звернув на Московію. Студенти повинні розібратися у складних дипломатичних переговорах, рішеннях Земських Соборів 1652 та 1653 рр., наслідком яких стала Переяславська рада (січень 1654 р.), на якій було ухвалено перейти „під високу руку Москви” (протекторат московського царя над Україною). Остаточний російсько-український договір був укладений в Москві в березні 1654 р. (Березневі статті). Звернемо увагу, що цей перший “союзний договір” передбачав лише конфедеративну російсько-українську спільність і військовий союз при збереженні прав України у зовнішній та внутрішній сферах: міжнародні відносини (окрім військових противників – Речі Посполитої та Туреччини), українська адміністрація і судочинство не підпорядковувались Москві, гетьман і старшина обиралися козацькою радою, українська сторона самостійно збирала податки, залишалося козацьке військо. Московський цар мав право тримати в Києві воєводу з обмеженим гарнізоном. Таким чином, суверенітет України обмежувався головним чином по двох напрямах: сплачування податків до царської скарбниці та в разі переговорів з вірогідними противниками – Річчю Посполитою та Туреччиною – сповіщати про це Москву. Проте за життя Б.Хмельницького на ці обмеження не зважали. Студенти мають впевнитися, що союз з Московією не був метою цієї війни. Не було втіленням багатовікового прагнення українського народу і возз‟єднання з російським, як це змальовувалося значною частиною великоросійських та радянських істориків. Це був союз, створений під впливом реальних умов, коли Україна не мала можливості самостійно протистояти Польщі. Б.Хмельницький розрахував завдяки цьому військово-політичному союзові остаточно позбавитись впливу Польщі і йти до власної мети – звільнення всіх українських земель з-під влади Речі Посполитої й остаточного утвердження незалежної соборної української держави.

Про це засвідчують і дії Б.Хмельницького під час умовно визначеного четвертого періоду – 1654–1657 рр. В боях проти об‟єднаних польсько-татарських сил разом з військами Б.Хмельницького брали участь і московські війська. Однак військова активність Москви в Наддніпрянській Україні була вельми пасивною, про що промовисто свідчила російсько-польська Віленська угода (1656 р.) про примирення, підписана без участі української сторони. Через це гетьман, розуміючи наміри Москви поширити власний вплив на українські землі, розгортає активну дипломатичну діяльність. Намагаючись створити антипольську коаліцію, отримати міжнародне визнання України, Б.Хмельницький веде переговори з Швецією та Туреччиною, Валахією та Трансільванією. Однак, влітку 1657 р. Б.Хмельницький помер, що відкрило нову, трагічну сторінку у боротьбі за українську державність.


09.02.2015; 00:00
хиты: 281
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь