пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

2. Політичний устрій, економічні відносини, соціальний склад населення Київської Русі.

 
За своїм політичним устроєм Київська Русь належала до ранньофеодальної монархії. 
З  розширенням  території  держави  зміцнювалася  влада  великого  князя,  традиційне  віче 
(народні  збори)  втрачало  своє  значення.  Поступово  на  Русі  утворилася  складна  система 
васально-ієрархічних  відносин.  Вищий  щабель  у  ній  зайняв  “великий  князь руський”, 
який вважався власником землі і уособлював свою державу. До його компетенції входило: 
охорона  кордонів;  керівництво  військовими  походами;  збір  данини;  судочинство  щодо 
васалів,  дружинників,  вищих  посадових  осіб;  військово-дипломатична  діяльність; 
будівництво  шляхів;  охорона  торговельних  шляхів;  придушення  заколотів;  поширення 
християнства;  скликання  княжих  з‟їздів;  призначення  на  вищі  посади;  видання  уставів, 
уставних грамот та інших законодавчих актів. 
У  залежності  від  “великого  князя”  перебували  “світлі  князі”  (Рюриковичі),  що 
володіли князівствами, землями, великими містами і уособлювали державну владу на місцях. 
Як правило, це були сини або інші близькі родичі великого князя. Загалом вони виконували 
ті ж функції, що й великий князь, але у межах відведеної їм території. Дрібними феодалам – 
васалам  князів  належали  невеликі  містечка  й  села.  З  часом  влада  місцевих  князів 
посилювалася, нівелюючи вплив великого князя.. 
Студентам  варто  звернути  увагу  на  характеристику  феодально-залежних  верств 
суспільства Київської Русі, на значні успіхи в розвитку землеробства, ремесла й торгівлі, на 
те,  що  за  часів  Володимира  Великого  й  Ярослава  Мудрого  Русь  стала  однією  з 
наймогутніших,  найбагатших  й  найкультурніших  країн  тодішнього  світу,  територія  якої 
простягнулася  від  Карпат  до  Волги,  від  Балтики  до  Причорномор‟я  й  Приазов‟я.  Велике 
значення в цьому мала праця й талант людей, які не знали рабства; багатство землі; вигідне 
географічне положення. У цілому позитивним фактором розвитку держави було остаточне 
запровадження  християнства.  Хоч  воно  і  порушило  язичницьку  гармонію  сприйняття 

природи простою людиною, з ним пов‟язані значні досягнення культури й освіти, а також 
швидка інтеграція Київської Русі в європейську цивілізацію. 
 


09.01.2014; 18:00
хиты: 143
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь