Феномен культури Київської Русі мав такі характерні риси та особливості:
1. Домінуючий вплив християнської релігії на розвиток матеріальної та духовної культури. Церква стала своєрідним центром, у якому органічно синтезувалися витвори майстрів різних культурних сфер — архітектури, живопису, музики, скульптури, літератури. Абсолютне домінування в мистецтві біблійних сюжетів, у літературі — релігійної проблематики, в архітектурі — культових споруд. У княжу добу саме церква стає одним з найдоступніших місць задоволення естетичних потреб народу.
В історії Київської Русі маємо дві окремі релігійні, а відтак і культурні епохи.:До 988 року засобом задоволення духовних потреб східних слов'ян був анімізм(у засаді якого лежало обожнення сил природи та поклоніння духам предків.) ;Із прийняттям християнства у Київській Русі поширилася нова, витончена й складно організована релігія. 2. Запозичення та творче переосмислення візантійських традицій, знань та канонів. Християнство сприяло поширенню візантійського впливу в різних сферах суспільного життя і в культурі. У цей період давньоруська література розвивається в межах візантійських канонів. Іконопис відрізняється абстрактністю і статичністю. В архітектурі -- візантійський стиль зодчества, техніка цегляної та кам'яної кладки, створення фресок та мозаїк.
3. Існування на Русі дохристиянського культурного середовища — підґрунтя для створення місцевої самобутньої культури. Роль візантійського впливу на розвиток культури Русі була значною, але не вирішальною, оскільки все візантійське в процесі «ослов'янення» творчо переосмислювалося, якісно видозмінювалося під впливом місцевих традицій. 4. Форсоване піднесення культури, поява нових культурних явищ. Існування власної писемності та освіти є основною ознакою цивілізованості народу. Поширення грамотності на Русі є наслідком розвитку давньоруської освіти. Шкільна освіта була важливою сферою загальнодержавної та церковної політики.
