Поняття і види недоговірних зобов’язань, що виникають із правомірних дій і деліктів.

о

У більшості випадків цивільно-правові зобов'язання виникають із договорів. Назва "недоговірні зобов'язання" підкреслює те, що вони виникли не з договорів чи іншої будь-якої угоди, а саме з односторонньої дії якої-небудь особи. Підставою для виникнення їх може бути односто­ронній правочин або інше майнове надання однієї сторони іншій. Разом з тим зобов'язально-правові відносини, що виникають із такого роду односторонніх дій осіб, за харак­тером і змістом практично не відрізняються від подібних відносин, які виникли з договору. Саме тому такі відноси­

ни у римському приватному праві називалиніби договір­ними, подібними до договірних, що виникають ніби з дого­вору, хоча самого договору або якогось іншого правочину між сторонами зобов'язання немає.

Одностороння дія, з якої виникло подібне зобов'язання, за характером повинна бути правомірною. Із недозволеної дії виникає зовсім інший тип недоговірних зобов'язань — заподіяння шкоди (деліктні зобов'язання).

До недоговірних правомірних зобов'язань Цивільний кодекс України відносить такі категорії зобов'язань:

1) публічне обіцяння винагороди без оголошення кон­курсу;

2) публічне обіцяння винагороди за результатами конкурсу;

3) вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення;

4) рятування здоров'я та життя іншої особи, майна фізичної або юридичної особи.

До недоговірних зобов'язань належить також група зобо­в'язань, що виникають з цивільних правопорушень. На відміну від зазначених вище недоговірних зобов'язань, в основу яких покладено дозволені дії, в основу деліктних зобов'язань покладено, навпаки, тільки неправомірні дії.

Такими недоговірними зобов'язаннями є:

1) створення загрози життю, здоров'ю, майну фізич­ної особи або майну юридичної особи;

2) заподіяння шкоди;

3) набуття, збереження майна без достатньої право­вої підстави.

Який зміст зобов'язань, що виникають  з публічного обіцяння винагороди без оголошення конкурсу і публічного обіцяння винагороди за результатами конкурсу?

Цивільний кодекс Українивстановлює, що особа, яка виступила з публічним обіцянням нагороди за передан-ня їй відповідного результату (передання інформації про знайдення речі, фізичної особи, що пропала, повідомлен­ня необхідних відомостей тощо), зобов'язана передати обіцяну нагороду особі, що надала цей результат.

Обіцяння нагороди вважається публічним, якщо воно сповіщене будь-яким чином у засобах масової інформації чи в інший спосіб невизначеному колу осіб. У сповіщенні публічної обіцянки винагороди мають бути визначені зав­дання, строк та місце його виконання, форма та розмір винагороди. Ця нагорода може бути виражена у грошовій або іншій формі. Передання нагороди повинно відбутися одночасно з переданням результату, якщо інше не випли­ває з характеру нагороди чи публічного сповіщення.

Особа, яка виступила з публічним обіцянням нагороди, має право змінити завдання та умови надання винагороди. Коли зміна умов про надання винагороди щодо виконання завдання призвела до втрати інтересу в особи, яка присту­пила до його виконання, до зміни цих умов, то особа має право на відшкодування понесених нею витрат. Якщо у публічному обіцянні нагороди не встановлено строк його чинності, воно є чинним протягом розумного часу. При виконанні завдання і передання його результату особа, яка публічно обіцяла винагороду, повинна виплатити її. У разі виконання завдання кількома особами одночасно винагоро­да розподіляється між ними порівну.

Публічне обіцяння нагороди за результатами конкур­су (змагання) має місце тоді, коли фізична або юридична особа (засновник конкурсу) публічно оголосила про це через засоби масової інформації або іншим чином і при­значила для переможця спеціальну нагороду (премію).

Організація конкурсів (від лат. Сопсига — змагання) — одна з форм змагання у створенні високоякісних творів літе­ратури, науки, мистецтва і техніки. Так, проводяться тема­тичні конкурси винахідників, конкурс на створення кращого оповідання, картини, повісті, музичного твору, архітектурно­го проекту тощо. Ці обставини й зумовили необхідність пра­вового регулювання конкурсів у новому цивільному кодексі.

Предметом конкурсу є як дії (виконання музичного, ху­дожнього твору), так і результат дії (створення картини, машини, роману). Предмет конкурсу, нагорода (премія), яка має бути виплачена переможцеві, є істотними умовами ого­лошення конкурсу.

Оголошення про конкурс повинно широко повідомлятись у газетах, журналах, на радіо, телебаченні, у наказах відпо­відного відомства і має містити виклад завдання, строк його виконання, розмір та форму нагороди, місце представлення результатів, порядок і строк порівняльної оцінки їх. Умови конкурсу повинні бути сформульовані чітко, ясно і, звичай­но, мають бути незмінними, в іншому разі немає можли­вості їх виконати. Зміна умов конкурсу припустима лише до початку конкурсу. Про зміну умов конкурсу має бути сповіщено учасникам конкурсу в такому самому порядку, в якому конкурс було оголошено.

За наслідками оцінювання результатів інтелектуальної, творчої діяльності, які подані на конкурс, засновник кон­курсу (конкурсна комісія, журі) можеприйняти рішення:

о