о
70)
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Договір комісії є консенсуальним, двостороннім і сплатним. Комітент — це особа, яка дає комісійне доручення. Комітентом можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Комісіонерами, як правило, виступають відповідні організації в межах своєї дієздатності, наприклад, комісійні магазини, зовнішньоторговельні організації тощо.
Договір може бути укладений на визначений строк або без зазначення строку його чинності, із зазначенням або без зазначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами.
Істотними умовами цього договору, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну. Майно, що надійшло до комісіонера від комітента або придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього.
Але між ними існують істотні відмінності:
1. За договором комісії комісіонер укладає угоди від свого імені, аза договором доручення повірений діє від імені довірителя. У комісіонера ви никають права та обов'язки щодо третьої особи, а повірений жодних прав та обов'язків за укладеними договорами не набуває.
2. Договір доручення може бути оплатним і безоплатним. Договір комісії є оплатним, причому ознака платності настільки характерна, що право на винагороду виникає у комітента незалежно від того, чи було воно спеціально передбачене договором.
о
