. Речово-правові способи захисту права власності (ПВ).
спрямовані безпосередньо на захист ПВ як абсолютного суб'єктивного права, забезпечення реалізації правомочностей власника - володіння, користування, розпорядження - відносно речі, що йому належать. До них відносяться: позов власника про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов), позов власника про усунення перешкод, що заважають нормальному здійсненню ПВ (негаторний позов), позов про визнання ПВ. Віндикаційний позов це вимога неволодіючого власника чи особи, яка володіла майном на законних підставах (титульний володілець - ТВ), до фактичного володільця про повернення утримуваного ним майна. Право на віндикацію належить власникові або ТВ, який втратив фактичне володіння річчю. Відповідач - особа, яка фактично без належних підстав утримує майно. Предметом позову є вимога про повернення майна.
Підставою - обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна. Негаторний позов - це вимога власника чи ТВ, до третіх осіб, про усунення перешкод у здійсненні повноважень з користування та розпорядження. Позов можливий лише уразі, якщо власник чи ТВ і третя особа не перебувають у зобов'язальних відносинах щодо спірної речі, а також якщо здійснене правопорушення не призвело до припинення суб'єктивного *ПВ чи іншого речового права*. Позивач - власник чи ТВ. Відповідач - особа, яка своїми протиправними діями створює перешкоди, що заважають здійсненню *…*. Предметом позову є вимога позивача про усунення порушень, що не пов'язані із залишенням володіння, а спрямовані на перешкоджання у здійсненні користування чи розпорядження. Підставою позову є обставини, якими зумовлено право позивача на користування та розпорядження майном, а також підтверджується, що поведінка третьої особи створює перешкоди для здійснення цих повноважень.
Позов про визнання *…*- це вимога власника майна чи ТВ про визнання перед третіми особами факту належності позивачу *…* на оспорюване майно, що не поєднано з конкретною вимогою про повернення майна. Позивачем є власник чи ТВ індивідуально-визначеного майна, права на яке оспорює (не визнає) інша особа, і у разі втрати нею документа, який засвідчує її ПВ. Відповідачем буде особа, яка заявляє свої права, або та, що не заявляє свої права, проте не визнає за власником чи ТВ цих прав. Предмет позову - констатація факту належності позивачеві певного речевогоправа на майно. Підстава - обставини, які підтверджують наявність у позивача відповідного речового права.
