екологічне право, як галузь права і галузь законодавства

о

34.екологічне право як галузь права і галузь законодавства.

Крім того, система екологічного права може розглядатися у таких чотирьох аспектах: як галузь права, галузь законодавства, навчальна дисципліна і як наука, що тісно пов’язані між собою, однак не тотожні.

Екологічне право - самостійна галузь права, що ре­гулює відносини у сфері взаємодії суспільства та лю­дини з навколишнім природним середовищем з метою охорони життя та здоров'я громадян, захисту їх еколо­гічних прав і свобод, раціонального природокористу­вання й забезпечення якості навколишнього природ­ного середовища на користь теперішнього часу та майбутнього поколінь людей.

Самостійність екологічного права обумовлюється наявністю власного предмета регулювання й особли­вих завдань, які не можуть бути вирішені іншими га­лузями права (забезпечення права людини на безпечне довкілля, збереження біологічного різноманіття, стало­го природокористування тощо).

Як комплексну галузь розглядає екологічне право й В.І. Андрейцев. На його думку, екологічне право є комплексною галуззю права, оскільки включає норми природоресурсового, природоохоронного й антропо-охоронного права.

У зв'язку з цим важливо підкреслити, шо галузь екологічного пра­ва і галузь екологічного законодавства — це різні, але діалектично зв'язані між собою категорії. Відмінність між ними полягає насамперед у тому, що первинним елементом галузі права є норма права, а галузі законодавства — нормативний акт. Екологічному праву, крім того, притаманна тільки горизонтальна побудова його структури (норми, інститути, підгалузі), тоді як екологічному законодавству — як горизонтальна, так i вертикальна (за ієрархією у системі «закон — підзаконні акти»).

Головними засадами діалектичного зв'язку між галуззю екологічного права і відповідною галуззю законодавства як елементами надбудови суспільства є єдність їх завдань і змісту. Але, збігаючись за цими критеріями, кожна з цих категорій функціонує за своїми закономірностями, значною мірою залежними від законодавця. При цьому екологічне законодавство справляє вирішальний вплив на формування відповідної галузі права, а остання у свою чергу за принципом зворотного зв'язку сприяє розвиткові даної галузі законодавства.

Як і галузь права, галузь екологічного законодавства є комплекс­ною. На засадах підгалузей до неї належать галузі земельного, гірничого, водного, лісового, фауністичного й атмосфероохоронного законодавства. Інтегруюче значения для них має стрижневий акт екологічного законодавства, яким є Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». Але на сьогодні він вже не відповідає ні потребам практики, ні розвитку екологічної галузі права. Очевидно, що основним актом для цієї галузі найбільш прийнятним за формою міг би бути Екологічний кодекс України (Кодекс про охорону навколишнього середовища), розробка та прийняття якого передбачені Основними напрямами державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Слід мати на увазі, що кількісне й якісне визначення галузей пра­ва і законодавства у науці не завжди збігається з тим, як це питания вирішується практикою. Наприклад, Вища атестаційна комісія України включила екологічне право до спеціальності 12.00.06 — «Земельне право; аграрне право; екологічне право, природоресурсне право». А до Класифікатора галузей законодавства України, затвердженого Міністерством юстиції України 2 червня 2004 р., включено понад 70 назв галузей законодавства під рубрикою «Природні ресурси. Охорона довкілля». 

о