о
14.договори щодо реалізації с/г продукції.
Реалізація сільськогосподарської продукції аграрними товаровиробниками здійснюється за допомогою різноманітних договорів. Вони посідають особливе місце у відносинах сільськогосподарських товаровиробників. Відповідно до Господарського кодексу України, законів України «Про підприємництво», «Про господарські товариства», «Про сільськогосподарську кооперацію» та ін. господарства можуть вільно обирати предмет договору, визначати зобов'язання, будь-які інші умови, що не суперечать законодавству України.
Господарським Кодексом України передбачено, що підприємство здійснює реалізацію своєї продукції, інших матеріальних цінностей на основі прямих угод (контрактів), державного замовлення через товарні біржі, мережу власних торговельних підприємств.
Відповідно до ЗУ «Про поставки продукції для державних потреб» та «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» свідчить про те, що реалізація виробленої продукції сільськогосподарськими підприємствами здійснюється шляхом державної закупівлі.
Вона може здійснюватись і на основі договорів купівлі-продажу, комісії, міни, контрактації.
В цих договорах суб'єкти підприємницької діяльності в АПК наділені свободою в виборі договірних контрактів, в узгодженні ціни, асортименту продукції та інших умов.
Однією з основних функцій біржової торгівлі є формування ринкових цін. Діяльність товарних бірж в Україні регламентується Законом України «Про товарну біржу».
Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.
За договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.
До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.
Класифікація видів біржових угод передбачає виділення таких видів як: спотові, форвардні, ф’ючерсні й опціонні угоди.
Так, у Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств” форвардний, ф’ючерсний й опціонний договори поєднуються загальним поняттям «деривативи», під якими розуміються стандартні документи, які передбачають право й зобов’язання придбати або продавати цінні папери, матеріальні й нематеріальні активи на певних умовах у майбутньому. Крім цього цей Закон уводить наступні поняття: Форвардний контракт — стандартний документ, що засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти в певний час і на певних умовах у майбутньому, з фіксацією ціни такого продажу під час укладання такого контракту.
При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання винятково при наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках передбачених законодавством.
Ф’ючерсний контракт — стандартний документ, що засвідчує зобов’язання продати (купити) цінні папери, товари або кошти в певний час і на певних умовах у майбутньому з фіксацією ціни на момент виконання зобов’язань сторонами контракту. При цьому будь-яка сторона ф’ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання винятково при наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках передбачених законодавством.Покупець ф’ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без узгодження умов такого продажу із продавцем контракту.
о
