При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. При цьому форма вини (умисел або необережність) платника аліментів за загальним правилом значення не має.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.
Зазначений у законі захід відповідальності спрямований насамперед на забезпечення належного виконання аліментного зобов'язання платником аліментів лише у тому разі, коли аліменти стягуються з нього за рішенням суду. Коли ж аліменти на дитину сплачуються за договором між батьками, зазначена санкція до невиправного платника застосовуватись не може, якщо щодо цього немає прямої вказівки у договорі.
