- Процесуальне правонаступництво, його види.
У процесі провадження у справі у цивільному судочинстві можлива також заміна сторін та третіх осіб іншими особами, коли до них переходить права та обов’язки у спірних правовідносинах. Така заміна сторін називається процесуальним правонаступництвом (ст. 37 ЦПК).
Сторона може вибути з процесу в силу різних причин, однак процесуальне правонаступництво виникає тільки у тому випадку, коли має місце правонаступництво у матеріальних правовідносинах.
Підставами процесуального правонаступництва є смерть фізичної особи при правовідносинах, в яких допускається правонаступництво, реорганізація юридичної особи, уступка вимоги, перевід боргу чи інші форми переходу прав та обов’язків від однієї особи до іншої.
Для настання процесуального правонаступництва правонаступник (особа, яка бажає вступити у процес) повинен довести судові своє право на зайняття процесуального становища суб’єкта, якого він заміняє. Доказом може виступати рішення суду; статут; свідоцтво про право на спадщину; інші документи, які підтверджують перехід прав та обов’язків у матеріальних правовідносинах, які є предметом судового розгляду.
Правонаступник набуває усього обсягу процесуальних прав та обов’язків, які мав його попередник, також для нього є обов’язковими усі дії, які вчинені у цивільному процесі до вступу (зміна предмету та підстави позову, відмови від частини позовних вимог, тощо) (ст. 37 ЦПК). Тобто, процесуальні правонаступники набувають усіх нездійснених і нереалізованих прав попередника на час вступу до справи і виходячи з дії принципу диспозитивності можуть вільно ними розпоряджатися.
Розрізняють універсальне та сингулярне правонаступництво.
За універсальним правонаступництвом має місце перехід усієї сукупності прав та обов'язків певної особи. При цьому майно особи як сукупність прав і обов'язків, які їй належать, переходить до правонаступника як єдине ціле. Універсальне правонаступництво має місце у випадках припинення юридичної особи та спадкового наступництва у випадку смерті фізичної особи.
Сингулярне правонаступництво – не передбачає переходу всієї сукупності прав та обов'язків до правонаступника, а тому іменується частковим правонаступництвом, і відбувається заміною осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін або вказівку закону (відступлення права вимоги).
