50.Накладання заборони відчуження нерухомого майна. Зняття заборони.
Стаття 73. Накладання заборони
Нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири,
дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем
розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із
сторін правочину накладають заборону їх відчуження: { Абзац перший
статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3201-IV
за повідомленням установи банку, підприємства або організації
про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво,
капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); { Абзац
другий статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV
за зверненням органу опіки та піклування з метою захисту
особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право
власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому
приміщенні, на відчуження якого накладається заборона; { Статтю 73
доповнено новим абзацом згідно із Законом N 4314-VІ
при посвідченні договору довічного утримання;
при посвідченні договору про заставу жилого будинку,
квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки,
іншого нерухомого майна;
за повідомленням іпотекодержателя; { Статтю 73 доповнено
абзацом згідно із Законом N 980-IV
в усіх інших випадках, передбачених законом.
Стаття 74. Зняття заборони
Одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи
організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про
припинення іпотечного договору або договору застави, а також
припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення
органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили
накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає
заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового
будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
Накладення заборони відчуження нерухомого майна
Заборона відчуження нерухомого майна обмежує право власності власника нерухомості, забороняючи йому розпоряджатися майном на свій розсуд без дозволу певних осіб. Тому обов'язковою процедурою при нотаріальному посвідченні угод щодо відчуження або застави нерухомого майна є перевірка наявності заборони відчуження цього майна.
Відповідно до ст. 73 Закону "Про нотаріат", державний нотаріус накладає заборону відчуження нерухомості у випадках, коли він завіряє договір довічного утримання, договір про заставу нерухомого майна, а також при накладення арешту на нерухоме майно органами слідства, дізнання та судовими установами. Крім того, заборона відчуження нерухомого майна накладається автоматично у випадку, якщо установа банку, підприємство чи організація видає особі позику на будівництво, купівлю або капітальний ремонт житлового будинку.
При посвідчення договору про заставу нерухомого майна заборону відчуження може й не накладатися, якщо це прописано в тексті договору. У всіх інших випадках заборону відчуження нерухомого майна накладається нотаріусом у вигляді відповідної написи на документі: повідомленні про видачу позички, договорі довічного утримання, договір про заставу.
Накладати заборону відчуження нерухомого майна уповноважені також приватні нотаріуси.
Після нотаріального накладення заборони на відчуження об'єкта нерухомості запис про це робиться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, у якому містяться відомості про накладення та зняття заборон та арештів нерухомого майна, а також про видані довідки про відсутність чи наявність заборон та арештів.
Зняття заборони відчуження нерухомого майна здійснюється нотаріусом після надання або повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики, або повідомлення про припинення дії договору застави, або розірвання договору довічного утримання. Після зняття заборони відчуження нерухомого майна робляться відповідні записи в реєстрі заборон та арештів нотаріуса, алфавітній книзі обліку заборон на відчуження та арешти нерухомого майна та вносяться необхідні відомості в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
