46. Нотаріальні процесуальні дії по підготовці та видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом, свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя.
Стаття 66. Свідоцтво про право на спадщину та строки
його видачі
На майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців
або держави, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається
свідоцтво про право на спадщину.
Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним
законодавством України.
Стаття 67. Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину
Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою
спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому
цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх
бажанням кожному з них окремо.
Спадкоємці, які пропустили строк для прийняття спадщини,
можуть бути за згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли
спадщину, включені до свідоцтва про право на спадщину як такі, що
прийняли спадщину. Така згода спадкоємців повинна бути викладена у
письмовій формі і подана нотаріусу до видачі свідоцтва про право
на спадщину.
Про видачу свідоцтва про право на спадщину на ім'я
неповнолітнього чи недієздатного спадкоємця нотаріус повідомляє
органи опіки та піклування за місцем проживання спадкоємця для
охорони його майнових інтересів.
При переході спадкового майна до держави свідоцтво про право
на спадщину видається відповідному фінансовому органові.
Стаття 68. Видача свідоцтва про право на спадщину за
законом
Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за
законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття
спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за
законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад
спадкового майна.
Спадкоємці за законом, які позбавлені можливості подати
документи, що підтверджують наявність підстав для закликання до
спадкоємства, можуть бути за письмовою згодою всіх інших
спадкоємців, які прийняли спадщину і подали докази родинних,
шлюбних чи інших відносин із спадкодавцем, включені до свідоцтва
про право на спадщину.
Стаття 69. Видача свідоцтва про право на спадщину за
заповітом
Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за
заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту,
час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна.
Нотаріус також перевіряє коло осіб, які мають право на
обов'язкову частку в спадщині.
Свідоцтво про право на спадщину видається, як приватними, так і державними нотаріусами, посадовими особами консульських установ України за кордоном за місцем відкриття спадщини тим спадкоємцям, які прийняли спадщину і звернулися до нотаріуса у встановлені строки з відповідною заявою.
Умовою видачі свідоцтва про право на спадщину є наявність у спадковій справі всіх необхідних документів (п.п. 4.12 п. 4 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій), в тому числі тих, які підтверджують належність майна спадкодавцеві на праві власності, а також належність майнових прав на час відкриття спадщини; вартість спадкового майна.
стаття 71. Видача свідоцтва в разі смерті одного з подружжя
У разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності
на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі
письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням
спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може
бути видано на половину спільного майна.
На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли
спадщину, за згодою другого з подружжя, що є живим, у свідоцтві
про право власності може бути визначена і частка померлого у
спільній власності.
Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні
подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем
відкриття спадщини.
Таке свідоцтво може бути видано кожному з подружжя як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу.
Свідоцтво про право власності видається тільки на те майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя і є наявним на день видачі свідоцтва.
При видачі свідоцтва нотаріус вимагає документ, який посвідчує шлюбні відносини, у тому числі такі, що згодом були розірвані в порядку, встановленому чинним законодавством (свідоцтво про шлюб, про розірвання шлюбу, відмітка в паспорті про реєстрацію шлюбу тощо).
Свідоцтво про право власності на жилий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, земельну ділянку та інше нерухоме майно видається нотаріусом за місцезнаходженням цього майна.
У разі смерті одного з подружжя, свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видане на половину спільного майна.
На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності.
Якщо серед спадкоємців є особи, над якими встановлена опіка чи піклування, свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя видається за наявності дозволу органів опіки і піклування.
Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.
При видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них нотаріус вимагає, крім свідоцтва про смерть, документи, які підтверджують факт перебування у зареєстрованому шлюбі.
