23.Сторони у цивільному процесі, їх права. Треті особи. Представники сторін і третіх осіб.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ст. 30 ЦПК). Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Позивач — це суб’єкт цивільних процесуальних відносин, на захист суб ’єктивних прав і охоронюваних законом інтересів якого відкривається цивільна справа у суді та розпочинається цивільний процес. Позивач може заявити вимогу суду особисто або в його інтересах у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
Відповідач — це суб’єкт цивільних процесуальних відносин, який за заявою позивача притягається до відповідальності за порушення чи оспорювання його права і охоронюваного законом інтересу.
Характеризуючі ознаки сторін:
1. ними є особи, між якими виник спір про право цивільне;
2. вони ведуть процес у справі від свого імені;
3. з приводу їх справи ухвалюється судове рішення;
4. на них поширюються усі правові наслідки законної сили судового рішення;
5. вони несуть судові витрати;
6. їх правосуб’єктність у встановлених законом випадках допускає процесуальне правонасту пництво.
Процесуальні права та обов’язки сторін визначені у ст. 31 ЦПК:
1. сторони мають рівні процесуальні права і обов’язки, крім прав та обов’язків, визначених у ст. 27; позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов;
2. сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу;
3. кожна зі сторін має право вимагати виконання судового рішення в частині, що стосується цієї сторони;
4. заявник та заінтересовані особи у справах окремого провадження мають права і обов’язки сторін, за винятками, встановленими для розгляду справ окремого провадження.
Треті особи — це суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену сторонами цивільну справу в суді для захисту особистих суб ’єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів.
Види третіх осіб:
1. треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору;
2. треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред’явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов’язки позивача. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням цієї особи розглядається спочатку.
Відповідно до ст. 35 ЦПК, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі в справі також за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі
Суд повідомляє третю особу про справу, направляє їй копію заяви про залучення третьої особи і роз’яснює її право заявити про свою участь у справі. Копія заяви надсилається особам, які беруть участь у справі. Якщо від третьої особи не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї.
Крім цього, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, може сама звернутися з заявою про свою участь у справі. Якщо особи, які беруть участь у справі, заперечують проти залучення чи допуску третьої особи до участі в справі, це питання вирішується судом залежно від обставин справи.
З питання залучення або допуску до участі в справі третьої особи суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ст. 38 ЦПК, сторона, третя особа, особа, яка захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Юридичних осіб представляють їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.
Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника.
Крім цього, згідно із ст. 39 ЦПК, права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.
Права, свободи та інтереси особи, яка визнана безвісно відсутньою, захищає опікун, призначений для опіки над її майном.
Права, свободи та інтереси спадкоємців особи, яка померла або оголошена померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята, захищає виконавець заповіту або інша особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна.
Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.
Цивільне процесуальне представництво — це такі юридичні відносини, за якими одна сторона — представник — виконує на підставі наданого йому повноваження процесуальні дії в інтересах особи, яку представляє, внаслідок чого в останньої виникають права та обов’язки.
Представництво в суді допускається на будь-якій стадії та по будь-яких справах (крім справ про усиновлення).
Відповідно до ст. 40 ЦПК, представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у ст. 41 ЦПК.
Заборонено одній тій самій особі одночасно бути представником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору або беруть участь у справі на другій стороні.
Не можуть бути представниками в суді особи, які діють у цьому процесі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, спеціаліст, свідок. Судді, слідчі, прокурори не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.
