10.Участь адвоката у провадженні досудового слідства, його права та обов'язки.
Права захисника при провадженні слідчих дій на досудовому слідстві при провадженні кримінальної справи подібні до прав обвинуваченого і надають у доказуванні можливість відстоювати позицію захисту з правових питань та інше. Отже, адвокат зобов'язаний використовувати всі зазначені у законі засоби і способи захисту з метою з'ясування обставин, що виправдовують обвинуваченого або пом'якшують його відповідальність, і надавати йому необхідну юридичну допомогу [2; С. 38].
Захисник — учасник кримінального судочинства, який за законом уповноважений здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надавати їм необхідну юридичну допомогу при провадженні у кримінальній справі.
Законодавцем у ст. 44 КПК визначено, що як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні, та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У випадках і в порядку, передбачених КПК, захисниками можуть бути близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники.
На практиці захисниками є переважно адвокати. Для професійного забезпечення обвинуваченому права на захист і надання кваліфікованої правової допомоги в Україні діє адвокатура.
Крім того, нормативно закріплена участь адвоката в кримінальному судочинстві, в тому числі й на досудовому слідстві, положеннями Кримінально-процесуального кодексу України (ст.ст. 16-1, 44-48 КПК і т. д.), Законом України «Про адвокатуру». Участь адвоката при провадженні у кримінальній справі є важливою гарантією прав і законних інтересів осіб, яких він уповноважений захищати і котрим надає юридичну допомогу, а також є необхідною умовою реалізації конституційного принципу змагальності сторін (див. ст. 16-1 КПК).
З моменту допуску до участі у справі у захисника виникає певний перелік прав, що можуть бути ним реалізовані під час проведення досудового слідства, а саме:
1. до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення, а після першого допиту — такі ж побачення без обмеження їх кількості та тривалості. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний та їх захисник мають право спілкуватися з метою здійснення захисту (ст.ст. 43, 43–1, 266 КПК). Це право має бути роз’яснено підозрюваному перед допитом; про роз’яснення прав зазначається у протоколі затримання або в постанові про застосування запобіжного заходу (ч. 3 ст. 43–1, ч. 3 ст. 107 КПК). Обвинуваченому воно роз’яснюється при пред’явленні обвинувачення, що зазначається у постанові і стверджується підписом обвинуваченого (ч. 2 ст. 142 КПК). Суди повинні враховувати, що, згідно зі ст.ст. 43 і 43–1 КПК, підозрюваний, обвинувачений, поряд з іншими правами, мають право на побаченні із захисником до першого допиту, і під час розгляду справ перевіряти, чи було роз’яснено їм таке право і чи не були вони обмежені в цьому. У разі, коли особа, яка провадить дізнання, або слідчий порушили зазначені вимоги закону і за наявності заяви підозрюваного, обвинуваченого на побачення із захисником допитали його без участі останнього, суд не може використовувати ці показання на підтвердження вини підсудного у вчиненні злочину (п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 24 жовтня 2003 р. «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві»). Відповідно до ст. 12 Закону України «Про попереднє ув’язнення», особа, взята під варту, має право на побачення з захисником з моменту його допуску до участі в справі, підтвердженого письмовим повідомленням особи або органу, в провадженні яких знаходиться справа, у вільний від виконання слідчих дій час;
2. мати побачення з засудженим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3. ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред’явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства — з усіма матеріалами справи;
4. бути присутнім на допитах підозрюваного, обвинуваченого та при виконанні інших слідчих дій, виконуваних з їх участю або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій — з дозволу дізнавача, слідчого. На жаль, на даний момент захисник позбавлений права ставити запитання під час участі у слідчих діях. Однак, згідно зі ст. 221 КПК, законодавець залишив за захисником зазначене право у разі провадження додаткових слідчих дій, де він через слідчого може не тільки задавати запитання свідкові, потерпілому, експертові, спеціалістові, обвинуваченому, а й клопотатися про занесення до протоколу обставин, які мають значення для справи (ч. 4 ст. 221);
5. застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи — з дозволу особи, яка провадить дізнання, чи слідчого, а у суді, якщо справа розглядається у відкритому судовому засіданні, — з дозволу судді чи суду. Застосування захисником науково-технічних засобів полягає у проведенні ним під час допиту підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка, при пред’явленні особи для впізнання, відтворенні обстановки й обставин події, інших слідчих дій, а також під час судового розгляду справи звуко-, відеозапису тощо;
6. брати участь в судових засіданнях;
7. ставити в судовому засіданні запитання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;
8. подавати докази, заявляти клопотання і відозви, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, оскаржувати дії та рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду;
9. збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази в справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, ознайомлюватися на підприємствах, в установах, організаціях, об’єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян. Захисник користується рівними правами зі стороною обвинувачення. Захисник може подавати докази, брати участь у їх дослідженні і висловлювати думку про їх значення. Для цього він наділений правом збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази у справі. Перелік способів отримання необхідної доказової інформації міститься у ст. 6 Закону України «Про адвокатуру». Зазначено також право захисника опитувати громадян та одержувати від них документи і їх копії (п. 13 ч. 2 ст. 48 КПК);
10. вимагати дотримання правових гарантій адвокатської діяльності (ст. 12 Закону України «Про адвокатуру»), в тому числі збереження адвокатської таємниці. Документи, пов’язані з виконанням захисником його обов’язків при участі в справі, не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню дізнавачем, слідчим, прокурором чи судом без його згоди.
На захисника разом з тим покладено певне коло обов’язків щодо порядку здійснення ним своїх функцій у кримінальному процесі:
1. захисник зобов’язаний використовувати передбачені в законодавчих актах засоби захисту з метою з’ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, та надавати їм необхідну юридичну допомогу;
2. захисник зобов’язаний з’являтися для участі у виконанні процесуальних дій, в яких його присутність є обов’язковою. У разі неможливості з’явитися у призначений строк, захисник зобов’язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки дізнавачу, слідчому, прокурору, суду;
3. захисник не вправі розголошувати дані, які стали йому відомі у зв’язку з виконанням його обов’язків;
4. захисник зобов’язаний не перешкоджати встановленню істини в справі шляхом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка чи потерпілого до відмови від показань або до дачі завідомо неправдивих показань, схилити експерта до відмови від дачі висновку чи дачі завідомо неправдивого висновку, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування чи судовий розгляд справи;
5. захисник зобов’язаний також дотримуватися встановленого порядку під час розслідування та судового розгляду справи.
Законодавством визначено випадки обов’язкової участі захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і під час розгляду кримінальних справ у суді першої інстанції (ст. 45 КПК):
1. у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років, — з моменту визнання особи підозрюваною чи пред’явлення їй обвинувачення;
2. у справах про злочини осіб, які через свої фізичні чи психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист, — з моменту затримання особи чи пред’явлення їй обвинувачення чи з моменту встановлення цих вад;
3. у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство, — з моменту затримання особи чи пред’явлення їй обвинувачення;
4. коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув’язнення, — з моменту затримання особи чи пред’явлення їй обвинувачення;
5. при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру — з моменту встановлення факту наявності в особи душевної хвороби;
6. при провадженні справи про застосування примусових заходів виховного характеру — з моменту першого допиту неповнолітнього або до поміщення його до приймальника-розподільника.
