В основу складання платіжного балансу покладені два методологічні принципи.
Перший принцип відображає всі зовнішньоекономічні операції за певний період часу (місяць, квартал, рік). Це показує, що в платіжному балансі відображаються всі економічні операції, що здійснюються за певний термін часу між резидентами даної країни і нерезидентами.
Другий принцип — метод подвійного запису, коли кожна зовнішньоекономічна операція, що належить до платіжного балансу, записується до нього двічі. Один запис показує, які зміни в активах і пасивах країни викликає ця операція. Другий запис зрівноважує першу і показує, якими засобами регулюються взаємні вимоги і зобов'язання між країнами, що виникають внаслідок зовнішньоекономічної операції.
До основних принципів складання балансів належать:
- цільовий: полягає у цілеспрямованості складання балансів, тобто будь-який баланс розробляється з певною метою;
- ієрархічний: полягає у розосередженні питань, які вирішуються, і завдань за рівнями управління та за часом;
- принцип комплексності: полягає у взаємопов'язаному вирішенні економічних, соціальних та інших завдань за допомогою балансів;
- принцип безперервності: полягає у пов'язуванні коротко-і довгострокових балансів і їх системному оновленні;
- принцип адресності: означає необхідність встановлення адресності балансових завдань і своєчасність їх доведення до виконавців.
66. Джерела інформації щодо складання платіжного балансу
