Міжнародний рух капіталу має неоднозначні наслідки для країн- експортерів і для країн-імпортерів капіталу. Для країн, які вивозять капітал, позитивним є розширення ринків збуту для вітчизняних товарів і послуг, отримання прибутків від інвестицій, вплив на зовнішню та внутрішню політику країн-експортерів, вигоди від поглиблення процесу міжнародного поділу праці, можливість використання дешевих ринків робочої сили та ін. Негативні наслідки цього процесу — погіршення платіжного балансу (до моменту повернення в країни всіх або частини прибутків від експорту капіталу), звуження ринків праці та робочої сили в національній економіці, збереження або модифікація в необхідному напрямі економічної системи, що здійснюється в інтересах іноземного капіталу.
Позитивними наслідками міжнародного руху капіталу для країн- імпортерів є впровадження досконалішої техніки і технології, передових форм організації виробництва, зменшення безробіття, приплив іноземної валюти, прискорений розвиток наявної економічної системи або її вдосконалення (таким чином розвивалися економіки Сінгапуру, Південної Кореї, Тайваню та інших нових індустріальних країн). Негативні наслідки цих процесів — поступова втрата контролю за частиною підприємств, галузей, посилення іноземного впливу у сфері військово- стратегічних та політичних інтересів.
Для країн, що експортують капітал, наслідки вивозу мають позитивне значення, оскільки вирішуються такі питання, як проблема надлишкового капіталу, в певній мірі зменшується гострота економічних криз, зміцнюються позиції фінансового капі-талу. Але разом з тим вивіз капіталу має і ряд негативних наслідків:
1. Поглиблюється структурна криза економіки розвинутих країн, із-за відсутнос-ті коштів ряд галузей приходить в занепад.
2. З’явились нові сфери, які вимагають великих капіталовкладень усередині кра-їни, але ця потреба ігнорується монополістичним капіталом. Прикладом цього може служити екологічна сфера.
3. Вивіз капіталу супроводжується і вивозом робочих місць, що поглиблює про-блему безробіття.
Наслідки вивозу капіталу для країн-імпортерів також неоднозначні. Для країн, що розвиваються, імпорт капіталу має позитивний характер в тому плані, що при-скорюється розвиток продуктивних сил, відсталі регіони світу все більше втягуються в орбіту світогосподарських зв’язків. Разом з тим розвиток продуктивних сил часто має односторонній напрямок. Характерним показником наслідків вивозу капіталу в країни, що розвиваються, є сальдо балансу руху фінансових ресурсів між ними і про-мислово розвинутими країнами — з розвиваючих країн коштів вивозиться набагато більше, ніж вкладається в їх економіку.
