Бюджетне регулювання - це надання коштів із загальнодержавних доходних джерел, що закріплені за бюджетами вищих рівнів, бюджетам нижче стоячих рівнів з метою збалансування їх на рівні необхідному для виконання планів економічного і соціального розвитку на певній території.
У бюджетній сфері застосовуються такі методи бюджетного регулювання
Балансовий метод – збалансування бюджетів усіх рівнів.
Нормативний метод - застосовується в усіх випадках коли доходи в бюджети від податків та інших платежів встановлюються по нормативах.
Метод перерозподілу – дає змогу через нормативи відрахувань регулювати бюджети і при їх незбалансованості дохідної і видаткової частини бюджету провести збалансування через метод дотацій, субвенцій.
Метод коефіцієнтів – використовується дуже широко. Через зростання цін на товари першої необхідності, а також ріст ЗП в бюджетних установах регулюються через коефіцієнти, а й тому й розрахунки бюджету провадяться із застосуванням коефіцієнтів.
Податковий – дає змогу мати платежі по встановлених нормативах і ставках.
Крім основного методу бюджетного регулювання. В Україні застосовуються і додаткові методи.
Дотація- кошти, що передаються з ДБ до МБ або з місцевого бюджету вищого рівня до місцевого бюджету нижчого рівня безповоротно для збалансування їх доходів та видатків.
Субсидія- кошти, що надаються місцевому бюджету з ДБ або з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня на фінансування цільових видатків.
Субвенція - кошти, що надаються місцевому бюджету з ДБ або з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня на фінансування цільових видатків і підлягають поверненню у випадку їх нецільового використання.
Методи регулювання можна згрупувати
За доходами – податковий, метод перерозподілу, метод дотацій
За видатками – метод коефіцієнтів, нормативний.
Форми бюджетного регулювання .
Розвиток економічних відносин в умовах переходу до ринку, їх зміцнення і вдосконалення потребує підвищення економічних відносин. Було б великою помилкою сприймати бюджет як своєрідну касу. Таке сприйняття не дозволяє бачити головного- економічних відносин, які зумовлюють створення й використання централізованого фонду грошових коштів через бюджет. Форми участі органів влади й управління у процесах формування фінансів та бюджету різні, але спільним для них є управління податковою політикою, бюджетним фінансуванням і регулюванням.
Виділяють чотири форми регулювання бюджетів:
1) централізована, здійснюється Мінфіном з метою вирівнювання можливостей одержання доходів і фінансування видатків усіма місцевими органами влади;
2) децентралізована, основою якої є фінансова самостійність місцевих рад;
3) забезпечення джерелами доходів усіх ланок бюджетної системи;
4) забезпечення бюджетним фінансуванням усіх галузей народного господарства.