Видатки державного бюджету, будучи важливою складовою частиною державних видатків в цілому, виражають економічні відносини, що виникають у зв'язку з використанням коштів загальнодержавного грошового фонду.
Формою прояву цих відносин виступають конкретні види бюджетних видатків, причому їх різноманіття обумовлене дією цілого ряду чинників: природою і функціями держави, рівнем соціально-економічного розвитку країни, розгалуженістю зв’язків бюджету з національною економікою, адміністративно-територіальним устроєм держави тощо.
По своєму матеріально-речовому втіленню бюджетними видатками є грошові кошти, що направляються на забезпечення завдань і функцій держави.
Видатки державного бюджету - це кошти, що направляються на здійснення програм і заходів, передбачених законом про державний бюджет на відповідний бюджетний рік (за винятком коштів на погашення основної суми боргу і повернення надмірно сплачених до бюджету сум). Видатки державного бюджету на здійснення повноважень держави визначаються шляхом встановлення бюджетних призначень головним розпорядникам бюджетних коштів.
У вітчизняній практиці вперше в Бюджетному кодексі здійснено законодавче розділення і закріплення за державним і місцевими бюджетами видатків на виконання повноважень і забезпечена реалізація основних принципів бюджетної системи. Видатки державного бюджету пов’язані з реалізацією програм і функцій, що виконуються державою відповідно до Конституції і нормативно-правових актів.
Відповідно до Бюджетного кодексу України видатки державного бюджету (і всіх інших бюджетів, що входять в бюджетну систему), класифікуються:
- по функціям, з виконанням яких пов’язані видатки (функціональна класифікація видатків);
- по економічній характеристиці операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);
- по ознаці головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);
- по бюджетним програмам (програмна класифікація видатків).
Функціональна класифікація видатків має наступні рівні деталізації:
- розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, АРК або місцевого самоврядування;
- підрозділи і групи, в яких конкретизуються напрями бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, АРК або місцевого самоврядування.
По економічній класифікації видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні витрати і кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається міністром фінансів України. До поточних видатків, наприклад, відносяться видатки на:
- оплату праці працівників бюджетних установ і нарахування на заробітну плату;
- придбання товарів і матеріалів;
- відрядження;
- оплату комунальних послуг і енергопостачання тощо.
До капітальних витрат, наприклад, відносяться витрати на:
- придбання устаткування і предметів тривалого користування;
- капітальне будівництво, реконструкцію і капітальний ремонт;
- формування державних запасів і резервів.
Розподіл видатків по економічній класифікації дозволяє оцінити спрямованість бюджету, зокрема по використанню коштів на утримання бюджетних установ, на капітальне будівництво, інноваційний розвиток і обслуговування державного боргу.
Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України і місцеві фінансові органи ведуть реєстр всіх розпорядників бюджетних коштів.
Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету по програмно-цільовому методу.
Процес формування бюджетних програм з використанням програмно-цільового методу базується на визначенні результатів, яких необхідно досягти в державному секторі унаслідок реалізації цих програм, і найбільш оптимальних об’ємів ресурсів для досягнення цих результатів.
Відповідно до Бюджетного кодексу України до видатків державного бюджету України, відносяться видатки на:
- державне управління:
а) законодавчу владу;
б) виконавчу владу;
в) Президента України;
- судову владу;
- міжнародну діяльність;
- фундаментальні і прикладні дослідження і сприяння НТП державного значення, міжнародні наукові і інформаційні зв’язки державного значення;
- національну оборону;
- правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави;
7) освіту:
а) загальну середню освіту:
- спеціалізовані школи ( в т.ч. школи – інтернати), засновані на державній формі власності;
- загальноосвітні школи соціальної реабілітації;
б) професійно-технічну освіту (навчальні і інші заклади , засновані на державній формі власності);
в) ВНЗ, засновані на державній формі власності;
г) післядипломна освіта (окрім тих витрат, які фінансуються з місцевих бюджетів)
г`) позашкільні учбові заклади і заходи щодо позашкільної роботи з дітьми, відповідно до переліку, затвердженого КМ України тощо;
8) охорону здоров’я:
а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну і стаціонарну допомогу (багатопрофільні лікарні і поліклініки, що виконують специфічні загальнодержавні функції, відповідно до переліку, затвердженого КМ України);
б) спеціалізовану, високоспеціалізовану амбулаторно-поліклінічну і стаціонарну допомогу ( клініки , спецлікарні, центри, лепрозорії, госпіталі для інвалідів ВВВ, спеціалізовані стоматологічні поліклініки, і ін. відповідно до переліку, затвердженого КМ України);
в) санаторно-реабілітаційну допомогу ( для хворих туберкульозом, для ветеранів ВВВ, загальнодержавні спеціалізовані санаторії для дітей і підлітків);
г) санітарно-епідеміологічний нагляд; і ін. програми в області охорони здоров’я;
9) соціальний захист і соціальне забезпечення: а) державні спеціальні пенсійні програми (пенсії військовослужбовцям і членам їх сімей, працівникам органів внутрішніх справ і ін.);
б) державні програми соціальної допомоги (грошова допомога біженцям, програми і заходи щодо соціального захисту інвалідів і ін.);
в) державні програми і заходи відносно дітей, молоді, жінок, сім'ї; та інші.
10) культуру і мистецтво:
а) державні культурно-освітні програми (національні і державні бібліотеки, музеї і т д.);
б) державні театрально-видовищні програми ( національні театри, національні філармонії і так далі)
в) державна архівна справа;
11) державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агенств ;
12) фізичну культуру і спорт (державні програми);
13) державні програми підтримки регіонального розвитку і пріоритетних
галузей економіки;
14) програми реставрації пам’ятників архітектури державного значення;
15)державні програми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв’язку, телекомунікацій і інформатики;
16) державні інвестиційні проекти;
17) державні програми по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охороні навколишнього природного середовища і ядерної безпеки, попередженню і ліквідації надзвичайних ситуацій і наслідків стихійного лиха;
18) створення і поповнення державних запасів і резервів;
19) обслуговування державного боргу;
20) проведення виборів і референдумів;
21) інші програми, що мають виключно державне значення.
