Податки в сучасному суспільстві – це основна форма доходів держави. Окрім цієї суто фіскальної функції, податковий механізм використовується для економічного впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на розвиток НТП.
Податками є обов’язкові платежі, що стягуються державою (центральними і місцевими органами влади) з юридичних і фізичних осіб до державного бюджету або місцевих бюджетів.
Податок – універсальна вихідна категорія, яка виражає основні суттєві риси і властивості фінансів у будь-якій економічній системі ринкового типу.
Податки виникають з розділенням суспільства на класи і появою держави. Без податків не обходиться жодна держава. Вони потрібні державі для того, щоб формувати державний бюджет, з якого потім фінансуються державні витрати. Таким чином, «…в податках втілений економічний вираз існування держави» (К.М. і Ф.Е., т.4).
Економічна теорія характеризує податки як специфічну форму економічних відносин держави з господарюючими суб’єктами, з різними групами населення і з кожним членом суспільства.
Ці відносини виникають у зв’язку з перерозподілом частини ВВП і утворенням централізованого фонду фінансових ресурсів держави. Ці відносини нерівноправні, односторонні. У них держава є головною, вирішальною дійовою особою, а платники податків – виконавцями вимог держави.
Специфічність цих відносин виражається, по-перше, в обов’язковому характері податків (являють собою частину ВВП, що примусово вилучається державою у юридичних і фізичних осіб); по-друге, в безповоротності (хоча значна частина податків витрачається на розвиток економіки держави, соціально-культурні і інші загальнодержавні заходи, тобто повертаються платникам побічно).
Стягування податків проводиться владою держави за наявності відповідного податкового законодавства, тобто здійснюється у формі правових відносин, проте сторони не скріплюють ці відносини у формі певного договору чи контракту. Стягнення податку виступає одностороннім процесом і має безвідплатний та обов’язковий характер для конкретного платника. Податкові відносини мають односторонню спрямованість – від платника до держави. Стягнення державою на користь суспільства певної частки ВВП у вигляді обов’язкового внеску і становить сутність податку
Сутність податків найповніше виявляється в їх функціях. Функції податку – це вияви його сутності в дії, спосіб вираження його властивостей.
Основними функціями податків є:
- фіскальна функція;
- регулююча функція;
- стимулююча функція.
Фіскальна функція є основною, суть її полягає в тому, що з допомогою податків формуються фінансові ресурси держави. Фіскальна функція забезпечує об’єктивні умови для утворення матеріальної основи функціонування суспільства. За її допомогою реалізується основна частина суспільного призначення податків, проявляються конкретні форми утворення грошових фондів держави, які забезпечують виконання покладених на неї функцій. Податки виступають основним джерелом доходів бюджетів різних рівнів.
Сутність регулюючої функції полягає в тому, що держава, маневруючи податковими ставками, пільгами, штрафами, умовами оподаткування, створює умови для прискореного (або сповільненого) розвитку тих або інших виробництв і галузей економіки. Завдяки податкам держава отримує можливість регулювати різні аспекти соціально-економічного життя на макрорівні. А на мікрорівні – впливати на конкретну поведінку платника податків. Так, маніпулюючи пропорціями та режимами вилучення в суб’єктів господарювання або домогосподарств частки їх доходів, податок може відповідно змінювати напрями їхньої діяльності.
Стимулююча функція виявляється в тому, що за допомогою податків держава стимулює науковий прогрес, збільшення числа робочих місць, розвиток виробництва. У процесі реалізації цієї функції стимулюючий вплив на суспільне виробництво забезпечується через диференціацію податкових ставок і встановлення різних пільг. Податкові пільги надаються з метою соціальної підтримки малозабезпечених верств населення або підтримки пріоритетних галузей економіки і окремих категорій платників. Податкові пільги передбачають повне або часткове звільнення від сплати податків.
