Керування (рос.  управление) – один із способів поєднання слів, при якому стрижневе слово вимагає від залежного конкретної  відмінкової форми, тобто керує формою іншого слова: оплачувати (що?) проїзд (а не оплачуйте   за   проїзд) ,  платити   за  (що?)  проїзд,   символ  (чого?) правосуддя, запустити  (що?)  супутник, близький  (до чого?)  до моря,  п’ять  (чого?)  років,  зустрів  (кого?)  ректора,  розмовляв  (з ким?)  з деканом.

Ділові  документи вимагають максимальної  стислості  й точності  передачі інформаці ї .  Будь-які  відступи від правил викладу змісту спричиняють серйозні   помилки.  В  українській  мові   найпоширенішим  є   дієслівне керування. Особливо уважним слід бути до дієслів, що можуть керувати різними відмінками.

Найчастіше помиляються в тих випадках,  коли при дієсловах,  які керують різними відмінками, вживається спільний додаток різної форми. Наприклад:  Повідомляти   новини   сесі ї   Верховної   Ради   України;  Інформувати про новини сесі ї  Верховної  Ради України.

Поширеними   є   помилки   в   стійких   словосполученнях,   викликані змінами окремих слів. Наприклад:  Довести для відома всіх громадян (замість:  Довести до відома всіх громадян).

Особливої уваги вимагають близькі за значенням (синонімічні) слова, що потребують різних відмінкових форм. Наприклад: повідомити (кому?) директору – інформувати (кого?) директора; оснований (на чому?) на матеріалах  –  заснований  (ким?)  трудовим колективом;  властивий (кому?)  людині  – характерний (для кого?)  для суспільства.

Слова-пароніми мають не тільки різне значення, а й різне керування: оснований  (на чому?)  на правилах  –  заснований  (ким?)  науковцем; постати (перед чим?)  – повстати (проти чого?).

Неоднакових відмінкових форм вимагають одні й ті ж самі дієслова в російській та українській мовах, що є результатом нерозрізнення засобів цих мов. Те саме (за значенням) дієслово може вимагати в обох мовах від додатків неоднакових відмінкових форм,  наприклад:

благодарить (кого?)           дякувати (кому?)

нуждаться (в чем? )           потребувати (чого?)

подражать (кому?)           наслідувати (кого?)

подготовиться (к чему?)   готуватися (до чого?)

причинять  (что?)  завдавати (чого?)

извинять (кого?)     пробачати (кому?)

Те саме за змістом дієслово в обох мовах може мати різні прийменники (при наявності  прийменникового типу керування) ,  наприклад:

обратиться по адресу        звернутися за адресою

работать по совместительству   працювати за сумісництвом

думать о  (об)   (чем?)       думати про (що?)

Іменники, утворені від дієслів, також можуть вимагати певних відмінків ( іменне   керування) :  опанування  (чого?)  курсу,   оволодіння  (чим?) знаннями,  освоєння  (чого?)  спеціальності ,   запобігання  (чому?) злочинним замахам,  попередження  (чого?)  незаконних дій, завідувач (чого?)  відділу,  завідуючий (чим?) відділом. 

Багатозначність слова впливає на керування. У залежності від значення мають різне керування деякі іменники та дієслова, наприклад:  Керівництво дипломними роботами (О.   в.)  було   доручено   досвідченому   викладачу.   –   Керівництво факультету (Р.  в. )  прийняло рішення скликати позачергову вчену раду.

В українській мові прикметники також керують формою іншого слова (прикметникове   керування) :  багатий   на   ідеї ,   високий   на   зріст,  притаманний автору,  властивий професі ї ,  свідомий свого значення,  характерний для законодавства.

Конкретної   форми   слова   вимагають   також   прийменники прислівникового   походження   –  всупереч,   завдяки,  які   вимагають давального відмінка: всупереч прогнозам, завдяки клопотанню, завдяки сумлінній праці ,  всупереч домовленості.   (Детальніше див.  у розділі «Прийменник у офіційно-діловому стилі»)

Семантична близькість прийменників в і на викликає появу помилок різного характеру.  Треба пам’ятати, що прийменник  в  уживається з іменниками, що позначають назви сіл, селищ, міст, районів, областей, республік,   держав,   навчальних   закладів   (в   школі ,   в   інституті) . Винятками є слова типу Львівщина, Сумщина, Київщина, а також слово Україна, що може вживатися з прийменником на.

Прийменник  на  вживається з  іменниками,  що позначають вулиці , проспекти, площі , курси, факультети, засоби пересування (на поїзді , на трамваї , на автобусі , на човні – можна використати і безприйменникову конструкцію) . Вживання прийменника в  з назвами засобів пересування підкреслює знаходження в середині  предмета:  спав у машині ,  поїзді  і  т.п.

З іменниками, що позначають назви гірських місцевостей і видовищ, можуть використовувати обидва ці синонімічні прийменники. Наприклад: на Кавказі ,  на Уралі,  але  в Карпатах,  в Криму;  в театрі,  але  на концерті.

Слово  завідувач  вимагає після себе додатка у родовому відмінку однини:  завідувач кафедри (завідувач складу),  а слово завідуючий вимагає після себе орудного відмінка однини: завідуючий кафедрою (завідуючий складом) .

Деякі мовознавці зазначають, що оскільки в українській мові є  іменники завідувач,   командувач  та   ін. ,   то   використовувати   іменники прикметникового   та   дієприкметникового   походження   (завідуючий,  командуючий),   утворені   за   словотвірною  моделлю  російської   мови, небажано.