Узгодження (рос. согласование) – вид підрядного зв’язку, при якому залежне слово має однакові   із головним словом граматичні  ознаки. Наприклад:  суворих заходів  –  іменник  (головне слово)   і  прикметник (залежне слово)  мають однакову форму,  а саме родовий відмінок множини. Форма залежного слова узгоджується з головним словом:  новий район,  матеріальна   відповідальність,   офіційний   документ.   Головним компонентом у такому зв’язку є  іменник або  інша субстантивована частина мови, а залежним – прикметник (тривала розмова) , займенник (усі небезпеки) , порядковий і кількісний числівники у непрямому відмінку (чотирма документами) , дієприкметник (потерпілі сусіди, відчинена брама) ,   іменник – прикладка (річка Рось) .

Залежне означуване слово,  як правило,  стоїть у препозиці ї до основного слова і виявляє повне узгодження в можливих спільних формах, якими є форми   роду,   числа,   відмінка:  досвідчений   прокурор,   досвідченого прокурора,  досвідченому прокуророві та  ін.

Крім повного, узгодження може мати форми й неповного узгодження. Наприклад: У паспортах були ті самі прізвища, якими підозрювані себе називали. Слово якими відноситься до слова прізвища, узгоджується з ним у числі і не узгоджується у відмінку (пор. : прізвища які – прізвища якими) .  Таке узгодження й називається неповним (…людина,  з якою…;  …площа,  серед якої…  і   ін.)

При складанні документів слід звернути увагу на правила узгодження підмета з присудком у ділових паперах:

1. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю (21, 781, 231) , то присудок ставиться в однині : Прибуток становить 21 відсоток. Двадцять один студент склав сесію на відмінно.

2. Якщо числівник у підметі закінчується на  два, три, чотири  та числівник  обидва  присудок   ставиться   у  множині ,   наприклад: Обидва  пристрої  вийшли   з   ладу;  Чотири   автомобілі потребували ремонту.  Однина тут можлива тільки тоді ,  коли повідомлення фіксує той чи  інший факт як підсумок або коли повідомлення   має   безособовий   характер.   Наприклад:  Було звільнено три працівники;  Було розглянуто три перших варіанти.

3. Якщо у складі  підмета є числівник п’ять,  шість,  сім, вісім,  дев’ять (п’ять   студентів,   сто   п’ятнадцять   тонн,   сімнадцять агрегатів) , то присудок може стояти як в однині так і у множині , залежно  від  контекстового  значення підмета.  При позначенні великої кількості предметів обирається форма однини. Наприклад: Сімнадцять агрегатів працювало успішно;  Сто шістнадцять тонн лежало на току. Присудок вживається в однині , якщо він стоїть у препозиці ї  (Всього  у справі  проходило  5  потерпілих) ,  множині   –   постпозиці ї  (Сім   учасників   пленуму  дали  прес-конференцію) .

Коли підмет називає пасивні особи, предмети, що подаються у вигляді цілісної ,  нерозчленованої   групи,   тобто,  акцент  робиться на  кількості виконавців ді ї ,  присудок,  як правило,  ставиться в однині ,  наприклад: Шість суттєвих доповнень увійшло до резолюці ї  зборів.

Але якщо підмет називає групи осіб, предметів, кожний із яких діє активно й самостійно, присудок переважно ставиться у формі множини: Шість студентів склали  іспит достроково.

4. Підмет зі словами  більшість, решта, меншість, ряд, частина,  багато,  мало,  чимало,  трохи,  кілька в діловому стилі вимагають від присудка форми однини:  Більшість пропозицій буде  враховано;  Частину  товару   буде   реалізовано.  Якщо   керований  іменник позначає істоти, то присудок може стояти як в однині так  і у множині :  Більшість   абітурієнтів   будуть  зараховані  на стипендію. Частина акціонерів  проголосували  проти продажу акцій підприємства.

Присудок може вживатись у множині , якщо головні члени речення розділені підрядним реченням або головні члени речення є однорідними: Ряд питань, які винесені на залік, будуть опрацьовуватися самостійно. 

Багато студентів  і  абітурієнтів прийшли на заключний концерт. Кілька пунктів  і  параграфів будуть змінені .

5. При підметі , вираженому займенником хто, дехто, дещо, ніхто,  ніщо та ін. , присудок ставиться у формі однини: Усі , хто пройшов реєстрацію, повинні з’явитися…; ніхто не заперечував; Дехто з присутніх  на  зборах участі  у  голосуванні  не брав.  Ніхто  з учасників конкурсу не встиг вчасно виконати завдання.  Якщо в реченні присудок виражений дієсловом, а підмет займенником, то вони обов’язково узгоджуються: Ви підписали (а не: Ви підписала) .

Не узгоджуються в числі підмет і присудок тоді , коли присудок виражений прикметником:  Ви правий,  Ви молодий.

6. Якщо   до   складу   підмета   входить   прикладка,   то   присудок узгоджується з підметом, а не з прикладкою:  Журнал-реклама відкрив новий етап у розвитку рекламної продукці ї . Виставка-продаж відбулася… Школа- інтернат відкрита з  ініціативи…

7. Якщо до складу підмета входить прикладка – власна назва (фірма «Світоч») ,   –   то  присудок   узгоджується   із   загальною,  родовою назвою: Об’єднання «Світанок» уклало угоду…; Фірма «Партнер» заборгувала…

8. Присудок ставиться в однині ще в таких випадках:  а) коли однорідні підмети тематично близькі ; б) коли у складі однорідних підметів є означення (значна частина, велика кількість, деяка сума, цілий ряд) ; в) коли перед однорідними підметами повторюються слова весь, кожний, ніякий: Кожний студент, викладач, співробітник повинен проходити медичний огляд;  г)  при наявності  протиставних сполучників між однорідними підметами (не – а, не лише – а й) : Не тільки   економічний,   а   й   юридичний   бік   справи   цікавив промисловців; Значна частина верстатів і механізмів відповідає сучасним вимогам машинобудування.

9. Якщо підмет виражений абревіатурою, присудок узгоджується (у роді ,  числі)  з головним словом у словосполученні ,  від якого утворено абревіатуру:  Запорізька  АЕС  розпочала   роботу   у   визначений графіком час.  У 2000 році  ПДВ становив…

10.Якщо присудок виражений дієсловом минулого часу, а іменник, що означає професію,  характерну для обох статей,  виступає з власним ім’ям, то присудок слід узгоджувати з власним ім’ям, тобто ставити його в жіночому або чоловічому роді .  Наприклад: Головний бухгалтер  Іванов П. І.  запропонував скласти новий трудовий договір; Прокурор Іванова Г. І. запропонувала перенести засідання суду.

ОСОБЛИВОСТІ УЗГОДЖЕННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ТА ІНШИХ НАЗВ З ОЗНАЧУВАНИМ СЛОВОМ У ДІЛОВИХ ПАПЕРАХ.

Для уникнення можливих неточностей  і  непорозумінь в офіційних документах треба запам’ятати, що не завжди прикладка узгоджується з родовою назвою у формі  непрямого відмінка.

Прикладка (рос. приложение) – різновид означення, що виражається іменником,  узгодженим з означуваним іменником у відмінку й числі.

Вона характеризує й дає  іншу,  паралельну назву означуваному слову:  До кімнати зайшла дівчина-санітарка; Я передплачую газету-рекламу;  Організація передплатила газету «Запорізька правда».

Прикладки – назви міст,  сіл,  рік узгоджуються в усіх відмінках  із родовою назвою: місто Київ, міста Києва, місту Києву…, у селі Петрівці (а не Петрівка) ;  Коло   річки   Ворскли  (а   не  Ворскла) .   Узгодження   не відбувається якщо назва  вживається рідко,   складна  або має форму множини: У місті Чернівці ; у місті Біла Церква. Проте назви населених пунктів, станцій, портів, міст, річок, сіл, селищ, висілків, аулів, застав, гір, островів, пустель, вулканів, озер, планет, комет, астероїдів тощо у діловій і науковій мові не узгоджуються з означуваним словом: Народився у місті  Бердянськ; Відпочивати на озері Сиваш; Під заставою Тиха; Зупинились табором на горі Говерла; Користувались водою із річки Дніпро; На острові Куба; У пустелі Сахара; З планети Марс. Це дає змогу уникнути можливої плутанини при визначенні форми називного відмінка. Так, із словосполучення  місту Катманду неможливо однозначно встановити називний відмінок:  місто Катманд чи місто Катманду.

При відсутності слів місто, село, озеро, гора й под. назви, виражені відмінюваними   іменниками,   змінюються:  На  Хортиці   розташовано багато санаторі їв; Надійшли вітання зі Львова. Узгоджені конструкції типу на горі Говерлі , на озері Байкалі характерні для усного, побутового мовлення.

Власні назви кораблів, газет, заводів, журналів, установ тощо (крейсер «Іван   Мазепа»,   видавництво   «Український   письменник»,   газета «Субота») ,   зберігають  форму   називного   відмінка   при   відмінюванні : журнал «Дзвін»,  журналу «Дзвін»,  журналом «Дзвін»…Назви залізничних станцій у ділових паперах не відмінюються:  Поїзд зупинився на станці ї  Дніпробуд.  На станці ї  Шевченкове поїзд стоятиме 20 хвилин. Під’ їхали до станці ї  Жовті  Води. 

Не узгоджується перша частина складних географічних назв при творенні  прикметникових форм.  Це стосується складних назв,  у яких: 

а) друга частина є прикметником: Білгород-Дністровський – Білгород-Дністровського району, Кам’янка-Дніпровська – Кам’янко-Дніпровського району; 

б)  друга частина є числівником:  Знам’янка Друга – Знам’янкодругий; 

в)  друга частина є  іменником:  Біла Церква – Білоцерківський р-н; 

г)  друга частина є  іменником,  що вказує на місце розташування населеного пункту:  Калач-на-Дону – Калачдонському р-ну; 

д) перша та друга частина є іменниками: Кзил-Орда – Кзил-Ординська область.

Не   узгоджується   друга  частина   складних   географічних  назв  при творенні прикметникових форм. Це стосується складних назв, у яких обидві  частини є  іменниками  і  друга вказує на місце розташування населеного пункту:  Франкфурт-на-Майні,  Франкфуртський-на-Майні.

Не узгоджуються назви вулиць, якщо вони мають форму чоловічого роду або є складною назвою: вулиця Хрещатик – вулицею Хрещатик,  іти вулицею  (О. в. )  Жуковського  (Р. в.) ;  на розі вулиці Ярославів Вал.

Назви вулиць узгоджуються лише у формі  жіночого роду:  на вулиці  Залізничній.

Назви зарубіжних країн, держав, республік узгоджуються, якщо мають форму жіночого роду і не узгоджуються, якщо мають форму чоловічого роду:  З республікою Індією (у документах можлива форма у Н. в. :  З республікою Індія уклали договір);  У державі  Іран