Дієприкметник (рос.  причастие)  – дієслівна форма,  що називає ознаку предмета, зумовлену дією самого предмета (активні дієприкметники) або ознаку,   зумовлену   дією  іншого   предмета   (пасивні   дієприкметники) . Дієприкметник відповідає на питання який? яка? яке? В українській мові  дієприкметники поділяються на активні   і  пасивні .

1. Активні   дієприкметники  теперішнього  часу   утворюються   (від незначної кількості дієслів) за допомогою суфіксів -учий (-ючий),  -ачий   (-ячий):  виконуючий,   мобілізуючий,   працюючий,  правлячий, зростаючий,  прогнозуючий,  організуючий. В офіційно-діловому   стилі   такі  форми  обмежені   у   вжитку   порівняно   з російською мовою. Зокрема, зовсім перестали вживатися активні дієприкметники теперішнього часу на вираження ознаки людини за   дією.   Замість   них   використовуються   описові   звороти: перевиконуючий план робітник – робітник, який перевиконує план, поважаюча себе людина – людина, яка себе поважає,  витікаючі  висновки – висновки,  що з цього випливають.

У   сучасній   українській  мові   намітилася   тенденція   до   уникнення дієприкметникових форм на  -учий  (-ючий).  Ці  форми пропонують вживати   з   суфіксом  -увальн(ий),   -ювальн(ий):  коригуючий   – коригувальний,   копіюючий   –   копіювальний,   інтегруючий   – інтегрувальний.

При перекладі з російської мови активні дієприкметники теперішнього часу   відтворюються   підрядними   означальними   реченнями; дієприкметники, що перейшли у прикметники та іменники, замінюються відповідними частинами мови,  наприклад:  вступающий – який  (що) вступає,  вступник;  движущийся  –  який  (що)  рухається,  рухомий;  заведующий – який (що) завідує, завідувач; соответствующий – який (що)  відповідає,  дійсний;  ведущий специалист – провідний спеціаліст.

При   перекладі   термінологічних   зворотів   із   дієприкметниковим компонентом   у   діловому   мовленні   перевага   надається   українським зворотам дієприкметникового типу над розгорнутими синтаксичними конструкціями та калькованими формами, наприклад:  выдерживаемый процесс  –   витримуваний   процес  (замість  процес,   що   (який)  витримується) , а іноді їхнім іменниковим замінником:  окружающая среда – довкілля (замість оточуюче середовище) .

2. Активні дієприкметники минулого часу творяться за допомогою суфікса  -л-:  посивілий,   застарілий,   пожовклий,   почорнілий,  дозрілий,  загорілий,  осілий. Російські  активні  дієприкметники минулого часу з суфіксами -ш-(-вш-) в   українській   мові   не   вживаються.   Вони   передаються   переважно описовими   конструкціями,   наприклад:  перервавший   –   який   (що)  перервав;  приблизивший – який (що) наблизив;  прикладавший – який (що)  прикладав;  усиливший – який (що)  підсилив тощо.

Сфера   використання   активних   дієприкметників   –   термінологічна лексика:  тонізуючі речовини, працюючий двигун, лімітуючий режим,  ріжучий диск,  діючий вулкан.

3. Пасивні дієприкметники у сучасній українській мові мають форму тільки минулого часу, що утворюється за допомогою суфіксів -н-,  -ен-, -ан-, -т-:  записаний, завершений, написаний, відкритий,  крадений,  підрахований,  зігрітий.

Дієслова з основами на -н-(-ну)  і  -о- можуть утворювати паралельні форми дієприкметників:  колоти – колотий  і  колений;  повернути – повернутий  і  повернений;  стиснути – стиснутий і  стиснений;  кинути – кинутий  і  кинений;  усунути – усунутий  і  усунений.  При додаванні  суфікса -ен-  в   корені   можливі   чергування   приголосних:  відобразити   – відображений   (з-ж) ,   зберегти   –   збережений   (г-ж) ,   позбавити   – позбавлений  (в-вл) .

Російські  пасивні  дієприкметники теперішнього часу при перекладі українською   мовою   замінюються   описовими   конструкціями   або дієприкметниками   минулого   часу:  записываемый  –   записуваний;  освещаемый  –   освітлюваний;  применяемый  –   застосовуваний;  желаемый – бажаний;  употребляемый – вживаний,  який вживається.

4. Отже,   при   потребі   перекладу   російських   дієприкметників українською мовою можемо використати:

а)   іменники   або   описові   звороти:  исполняющий  обязанности  – виконавець обов’язків,  заведующий – завідувач,  движущийся – який (що) рухається,  поступающий – вступник;

б) прикметники: вышестоящий орган – вищий орган, текущий счет – поточний рахунок,  необозримый – неозорий;

в) пасивні дієприкметники:  нижеподписавшийся  – той, хто нижче підписався;   нижчепідписаний;  догрузившийся  –   довантажений;  выполняющийся – виконуваний;

г)  дієприкметники з  іншими  суфіксами:  поседевший  –  посивілий,  выполняемый – виконуваний,  вытягивающий – витягувальний.