У ділових паперах числівники керують певними формами відмінків іменників, з якими сполучаються.
1. Числівник один (одна, одне, одні) узгоджується з іменником у роді , числі й відмінку, наприклад: одна проблема – однієї проблеми (Р. в. ) , одне запитання, один примірник.
2. Числівник два має дві форми роду: два протоколи (чол. р.) , дві пропозиці ї (ж. р. ) .
3. Після числівників два, три, чотири, обидва (а також після складених числівників, останнім словом яких є два, три, чотири) іменники вживаються у формі називного відмінка множини, наприклад: чотири путівки, два президенти, три студенти, тридцять чотири документи, два вікна.
При сполученні цих числівників з іменниками із суфіксом –ин, який зникає у формах множини, а також коли іменники в однині та множині мають різні основи (дівчина – дівчата, друг – друзі) , останні набувають форми родового відмінка однини, наприклад: два громадянина, три селянина, чотири киянина, чотири друга.
У непрямих відмінках числівники два, три, чотири, обидва узгоджуються з іменником, наприклад: двох підручників, трьом хлопцям, чотирьох студентів.
Забезпечуючи граматичну правильність кількісно- іменникових словосполучень, варто одночасно подбати про їх смислову точність. Наприклад, вислів Зустрілися два Президенти можна зрозуміти по-різному: два Президенти однієї країни чи Президенти двох різних країн. Тому краще було б сказати: Зустрілися Президенти двох країн.
4. Після числівника п’ять і наступних іменники вживаються у формі родового відмінка множини, наприклад: сім заяв, шістнадцять комп’ютерів, п’ять книжок, шістсот сторінок. У непрямих відмінках числівники узгоджуються з іменниками: у п’яти зошитах, двадцятьом юристам.
5. При числівниках тисяча, мільйон, мільярд, нуль, іменники вживаються у формі родового відмінка множини у всіх формах, наприклад: мільйон карбованців, тисяча гривень, нуль відсотків (але нуль звука) , тисяча кілометрів – тисячі кілометрів.
6. З неозначено-кількісними та збірними числівниками іменники вживаються у формі родового відмінка множини, наприклад: декілька років, багато студентів, шестеро позивачів, троє людей.
7. Після дробових числівників іменники вживаються у формі родового відмінка однини (якщо виміру підлягає один предмет або якась сукупність, неподільна єдність) , наприклад: одна ціла і шість десятих гектара (а не гектарів) , одна друга площі (Р. в.) – однієї другої площі (Р. в. ) , десять сотих землі (Р. в.) – десяти сотих землі (Р. в. ) . Іменник може вживатись у множині , якщо позначає вимір кількох однорідних предметів, а також коли числівник керує іменником множинної форми, наприклад: дві п’ятих Землі (планета) і земель (посівних площ) , одна п’ята Філіппін. Іменник при цьому не відмінюється: дві третіх Карпат, двом третім Карпат.
У мішаних дробах, що включає у себе елемент з половиною, з чвертю, третиною характер керування визначається числівником, який виражає цілу частину, наприклад: один з половиною день, два з половиною метри, три з половиною літри; але п’ять з половиною років, шість з чвертю метрів.
У мішаних дробах керує іменником дробова частина, якщо вона приєднується сполучником і: два і одна третя літра, двадцять і п’ять десятих процента.
8. Числівники півтора, півтори сполучаються з іменниками у формі родового відмінка однини, а числівник півтораста – у родовому відмінку множини, наприклад: півтора року, півтори доби, півтораста центнерів, півтораста кілометрів. Числівник півтора вимагає іменників чоловічого та середнього роду, а півтори – жіночого: півтора дня, півтори хвилини.
9. У сполученнях, що позначають дати (Восьме березня, Перше вересня) , відмінюється тільки числівник: з Восьмим березня; до Восьмого березня. При поєднанні чисел із словами дата, свято, день числівник і назва місяця вживаються у родовому відмінку: поздоровити із святом Восьмого березня, підготувати до дня Першого вересня. Конструкці ї поздоровити із святом Восьме березня, привітати зі святом Перше вересня належать до сфери розмовної мови.
10. Порядкові числівники узгоджуються з іменником у роді , числі , відмінку: п’ятий документ – п’ятого документа, сьомий автомобіль – сьомого автомобіля.
Точно визначений час виражається сполученням з прийменником о: о десятій годині; об: об одинадцятій годині. Неточно визначений час виражається сполученням з прийменником на: на шосту годину.
Запитуючи про час, слід уживати вислови: Котра година? О котрій годині? (а не: Яка година? Скільки годин?) . Правильними відповідями є такі :
За десять друга. Десять хвилин до другої . П’ять по третій. Четверта нуль п’ять. Восьма година тридцять хвилин. Пів на шосту. Чверть на третю. За чверть сьома. Половина шостої . Вислови без десяти сьома, без чверті шоста є скалькованими з російської мови