пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

II семестр:
» Финансы
» МЭ
I семестр:
» Мова

Використання займенників у діловому мовленні

Оскільки   займенники   не   виражають   конкретного   значення,   а виступають у ролі  замінників членів речення,  вказуючи на особу чи предмет, тому слід обережно вводити їх в текст. Це особливо стосується займенників третьої особи він, вона, воно і вказівних займенників цей, ця,  це.  Може виникнути неясність,  якщо ці  займенники співвідносяться за родом і числом з кількома іменниками. Найчастіше помилка полягає в тому, що з тексту не зрозуміло, якого слова стосується займенник, а це вносить   у   текст   двозначність.   Наприклад:   1)  Коли   Петренко познайомився з Степаненком, він (?) був уже начальником відділу.  Хто був   начальником  відділу,  Петренко   чи   Степаненко?   Тому   речення потрібно скласти так. Познайомившись з Петренком, Степаненко вже 90був начальником відділу. Або: Степаненко вже був начальником відділу,  коли познайомився з Петренком. 

Більшість   ділових   паперів   оформляється   від   імені   установи, підприємства,  організаці ї .  Проте,  займенник ми в цій ситуаці ї  опускається. Документи,  як правило,  починаються дієсловами у першій особі ножини: просимо…,  надсилаємо…,  повідомляємо…  Особовий  займенник  ми використовується в документах для пом’якшення категоричності вимоги чи   наказу.  Паралельно   вживається  форма   третьої   особи:  Дирекція просить…,  завод повідомляє…,  фірма надсилає…,  дирекція повідомляє…,  ректорат зобов’язує. . .Для   підкреслення   поваги,   ввічливості   в   усному   й   писемному професійному   мовленні   вживається   займенник  Ви  (у   заявах, запрошеннях,  офіційних листах,  приватних листах,  адресованих старшій за віком особі) :  Прошу Вашого дозволу на поїздку…,  Одержав Вашого листа. При займеннику Ви дієслово-присудок вживається у множині : Ви сказали,  Ви повідомили.

Займенник  Ви   (Вам)  (наприклад:  Надсилаємо   Вам   для ознайомлення…) теж можна уникати, що створить загальне враження строгої об’єктивності викладу, типової для ділового стилю:  Надсилаємо для ознайомлення.

Проте бувають ситуаці ї ,  в яких наявність чи відсутність займенників Ви, Вас, Вам, Вами змінює спрямування й тональність висловлювання. Так звороти типу пропоную з’явитись,  прошу уточнити,  вимагаю притягти до… виражають більш категоричну й безапеляційну вимогу, ніж ці самі звороти   з особовими займенниками  Вам,  Вас,  Вами.  Наприклад: Пропоную Вам  з’явитись; Прошу Вас уточнити.  Введення у текст особового займенника пом’якшує категоричність вимоги.

Якщо більшість документів оформляється офіційно від третьої особи і не містить займенника, то в особових документах чи при адресуванні певній особі вживається особовий займенник я  (в автобіографіях, дорученнях, розписках) .

Займенник я в офіційно-діловому, науковому та публіцистичному (крім тих  випадків коли є  відтінок автобіографічності)   стилях  замінюється авторським  ми  з   метою   залучити   слухача   (читача)   до   участі   в міркуваннях,   а   також,   коли   є   потреба   пом’якшити   категоричність висловленого   (  . . .   у   процесі   дослідження  ми   прийшли   до  таких висновків) .

Дійова особа в реченні , виражена особовим займенником, повинна стояти у називному відмінку, а не в орудному: мною запроваджено – я запровадив, нами запропоновано – ми запропонували, ними переказано – вони переказали,  вами доведено – ви довели.

Не рекомендується використовувати у документах вказівний займенник це при переліку.  Наприклад,  у такому контексті : Доповідачі  говорили  і  про недоліки, і про досягнення. Це слід врахувати в подальшій роботі (з протоколу) .  Незрозуміло, що слід врахувати: позитивне, чи негативне? 91Директор звільнив Петренка з займаної посади і призначив на його місце Остапенка. Це (?) рішення не схвалюють у колективі .  Яке ж рішення не схвалюють у колективі , про призначення Остапенка чи про звільнення Петренка?

Присвійний займенник  свій  не вживається у діловому документі , оскільки він, як правило, дублює вже наявне у тексті слово. Наприклад:  Петренко В.П.  не справився зі  своїми обов’язками диспетчера.Вживання присвійного займенника  свій може, деколи, спричинити двозначність   у   тексті ,   наприклад:  Представник   митниці   наказав депутатові віддати свій паспорт.  У даному реченні займенник свій може стосуватися як іменника представник, так і іменника депутат. Тому щоб внести ясність, речення слід змінити: Представник митниці  наказав,  щоб депутат віддав свій паспорт.

Займенники  усякий (всякий), будь-який, кожний  є близькими (синонімічними) , але не тотожними за значенням. Займенник  усякий вживається з відтінком узагальнення (У нашому класі є всякі учні) ; будь-який має значення такого, якому не віддається перевага у виборі , який завгодно на вибір (Мене влаштує будь-який квиток) . Кожний (кожен) – означає виділення будь-якого предмета з кола однорідних. Наприклад: Кожний документ в кінці  року здається в архів.

У деяких випадках займенники  усякий (всякий), кожний, будь-який  можуть   заміняти один одного без   будь-яких   смислових   змін, наприклад:  Кожна   (або  всяка)   людина   прагне   бути  щасливою;  Президент зможе відповісти на будь-яке (всяке) запитання  (заміна можлива) .

Паралельні  форми   означального   займенника  кожний  і  кожен використовуються в усіх стилях мови, але в офіційно-діловому мовленні надається перевага формі  кожний.

Займенник  усякий (всякий)  вживається переважно у розмовному мовленні , та художньому стилі . Наприклад:  У всякого своя доля і свій шлях широкий (Т.Шевченко) .

Займенник  будь-який  вживається у публіцистичному  і  науковому стилях.  Наприклад:  Сучасний  Київ  можна   порівняти   з   будь-якою європейською столицею.

Займенник  будь-який  дуже   часто   під   впливом  російської  мови замінюється прикметником любий. Наприклад: Завтра ми надамо вам любу  (треба  будь-яку)  інформацію з питань, що належать до нашої  компетенці ї.

Для уникнення зайвого паралелізму, у діловому мовленні перевагу слід надавати   займеннику їхній, а не їх (від – вони) :  їх обладнання – їхнє обладнання,  надійшли  їх пропозиці ї  – надійшли  їхні  пропозиці ї ,  еалізовано їх продукцію – реалізовано  їхню продукцію.

На означення особи перевага надається вживанню займенника який (-а, -і),  а на означення предметів,  дій,  явищ –  що:  студент,  який навчається…;  юрист,  який захищає…;  контракт,  що був підписаний…92Прикметник  окремий  іноді   вживається   замість   неозначеного займенника  деякий  (окремі  підприємства,  окремі   студенти) .  Не можна   забувати,   що   основне   значення   слова  окремий  –   це «незалежний».  Наприклад:  Не виконали план окремі  підприємства міста. Як зрозуміти цю фразу:  деякі ,  певні  чи самостійні ,  незалежні?

Російським прислівникам  по-моему,  по-вашему,  по-нашему  в українській мові відповідають особові займенники, що стоять у знахідному відмінку з прийменником на:  На нашу думку,  на Ваш розсуд,  як на мене.

Неозначені займенники, зокрема ті , у яких є частки  аби-, казна- , хтозна:  абихто,   казна-хто,   хтозна-що,   абиякий  вживається   у розмовному   мовленні .   Займенники  будь-хто,   будь-який,   будь-що зустрічаються у художньому  і  публіцистичному стилях. 

Не вживаються у документах і архаїчні форми вказівних займенників: тая,  тую,  ті ї ,  цяя,  ці ї ,  теє,  такая,  такеє,  отакий та  інші ,  що надають мові експресивного забарвлення: І там степи,  і  тут степи,  та тут не такі ї  (Т.Шевченко) .

У документах вживаються тільки нормативні форми займенників:  у чиїм – у чийому,  мойого – мого,  твойого – твого,  сі  – ці ,  цеї – цієї ,  сей – цей та  ін.  Перші  приклади є розмовними,  діалектними.


21.11.2014; 02:05
хиты: 3522
рейтинг:+1
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь