пользователей: 21276
предметов: 10469
вопросов: 178036
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

II семестр:
» Финансы
» МЭ
I семестр:
» Мова

Особливості використання прикметників у ділових паперах

У ділових паперах прикметник представлений досить широко,  що зумовлено потребою конкретизувати  вираження думки.  Прикметник звужує поняття іменника, передаючи його ознаки, наприклад: політика:  антисоціальна політика  –  агресивна політика – зовнішня політика.  Прикметники у цих прикладах конкретизують значення  іменників.    В українській мові якісні , відносні та присвійні прикметники в різних стилях мови вживаються з неоднаковою частотою. Наприклад, у офіційно-діловому   та   науковому   стилях   переважає   вживання   відносних прикметників,  які  уточнюють,  конкретизують поняття,  терміни  і  входять до терміносполук: надзвичайний і повноважний посол, ринкова економіка,  аудиторський аналіз,  мінеральна сировина.

Якісні  прикметники у офіційно-діловому стилі   вживаються значно рідше, але, оскільки вони можуть утворювати ступені порівняння (тобто форму для вираження більшої чи меншої міри якості) , слід запам’ятати й правильно,  відповідно до стилістичної  норми,  вживати ці  форми.  Хоча вони є паралельними, проте складена форма вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників має відтінок книжності ,  і вживається переважно в науковому й офіційно-діловому стилях (деколи паралельно з простою) . Наприклад:  Найбільш  пріоритетним  напрямком  науки   є   захист навколишнього   середовища;   більш   ефективний   метод;   найбільш пріоритетний   напрям  (можна  найпріоритетніший   напрям;  ефективніший метод) .

Використовувати синтетичну (однослівну) форму із виразним розмовим забарвленням   не   рекомендується   у   офіційно-діловому   мовленні (найзручніший,  якнайзручніший,  свіжіший,  щонайсвіжіший) .Характерно,  що суплетивна форма синтетичного способу творення найвищого   ступеня порівняння  не  набуває  розмовного  забарвлення, сприймається як книжна і є нормою офіційно-ділового стилю. Наприклад:  великий – більший,  найбільший;  гарний – кращий,  найкращий.

Велика  міра   якості  може   бути передана  й  без  порівняння   –   за допомогою  префіксів  архі-,   гіпер- ,   ультра-,   над-:  ультрамодний,  архіважливий, надтвердий, гіперінфляційний, надчутливий. Ці префікси є нейтральними,  виконують у науковому та офіційно-діловому тексті функцію уточнення: надлишкова вартість, ультрафіолетовий промінь. У публіцистичному та художньому стилях вони набувають емоційно-експресивних відтінків (надлюдські  здібності ,  архіважливі  питання) .

У   розмовному   і   художньому   стилях   широко   використовуються прикметники з префіксами  пре- ,  все- ,  за- :  премудрий,  прекрасний,  пречудовий, пресвітлий, всеохоплюючий; суфіксами  –езн- , -ущ-, -уч- , -елезн-, -анн- , -енн- , - ісіньк-: величезний, довжелезний, широченний,  яснісінький,   худющий,   височезний,   незрівнянний,   незбагненний,  широчезний.

В офіційно-ділових документах рідко вживаються прикметники, у яких велика або зменшена міра якості передається за допомогою слів дуже, вкрай, особливо, надто (занадто), надзвичайно, трохи, ледь, не дуже:  дуже вигідний,  надзвичайно популярний,  занадто самовпевнений,  ледь теплий,  трохи вузький,  не дуже світлий.Порушенням норм є поєднання обох  форм  ступенювання:  більш точніший (треба:  точніший або більш точний) ,  більш прийнятніший (треба:  більш прийнятний або найприйнятніший) .Елементом просторіччя є поєднання слова самий з прикметниковими формами для вираження найвищого ступеня:  самий близький, самий небезпечний,   самий   кращий,   самий   високий  (треба:  найближчий,  найкращий, найнебезпечніший, найвищий) . Вживати слово самий також не варто,  щоб не сплутати слово самий з подібним щодо звукового складу словом самий, яке означає «один»: На складі залишився самий тільки хліб.

У російській мові  ступені  порівняння прикметників утворюються  і вживаються не так як в українській мові ,  тому при перекладі  треба звертати увагу на те, що українська форма вищого ступеня в російській мові може виражати найвищий ступінь: «высшая мера наказания» – в українській мові   –  це  не  вища  міра покарання,  а  «найвища  міра покарання»; «высшее  качество»  – це не  вища якість, а «найвища якість».   Словосполучення  «высшая  аттестационная  комиссия» треба перекладати «найвища атестаційна комісія».

У російській мові форми вищого ступеня порівняння вживаються у поєднанні з родовим відмінком іменника (день  длиннее  ночи) або зі сполучником чем (Эта книга интереснее, чем та) . В українській мові нормі відповідає вживання вищого ступеня порівняння з прийменником (від, за, порівняно з, проти) або із сполучником (ніж, як) : Дисципліна у класі ,  порівняно з минулим роком,  стала кращою.  У науковому  і  офіційно-діловому стилі найчастіше використовуються конструкці ї з прийменником порівняно з. Конструкці ї з прийменниками за  і  проти характерні для розмовного мовлення.

У формах місцевого відмінка однини чоловічого та середнього роду слід використовувати закінчення  –ому:  на старім  (правильно  старому) обладнанні ,   на   банківськім  (банківському)   рахунку,   на   попереднім (попередньому)  засіданні ,  на нижнім (нижньому)  ярусі .У  документах   не   використовуються   присвійні   прикметники,   вони замінюються   іменниками:  директорові   розпорядження   – розпорядження директора; президентів підпис – підпис президента;  студентові   досягнення   –   досягнення   студента   (або   студентські  досягнення). Якщо потрібне точне означення, іменник-прізвище (посада, звання) ставлять у родовому відмінку: Петренкові пропозиці ї – пропозиці ї  Петренка В.П. ; Клименкові зауваження – зауваження Клименка С.А. Родовий відмінок належності зберігаємо й тоді , коли є кілька однорідних членів: Твори Шевченка,  Франка,  Стефаника та Коцюбинського.

Нормативним є вживання присвійних прикметників у термінологічних словосполученнях та крилатих висловах:  адамове яблуко,  рентгенівський апарат,  езопівська мова,  сізіфова праця.

Не   вживаються   у   документах   прикметники,   що   походять   від географічних назв:  запорізькі депутати – депутати м. Запоріжжя, китайські  товари – товари з республіки Китай,  чернігівське пиво – пиво з м.  Чернігів.  Перші  варіанти мають відтінок розмовності .

Але усталеним є вживання таких прикметників, якщо вони входять у склад адміністративно-територіальних або географічних назв: Запорізька область,   Бердянський   район,  Магелланова   протока,   Дніпровський лиман.

Усі прикметники (у ролі означень) , що вживаються у сполученні з числівниками  два,  три,  чотири  та прикметник  останній  з усіма числівниками,  узгоджуються у Н.  та З.  відмінках множини й мають переважно у документах закінчення  –і, а не  –их:  два нестандартні  вироби, три оригінальні розробки, за останні сімдесят років, чотири великі  контейнери.

Не вживають у документах короткі  прикметники типу зелен,  годен,  рад,  ясен, потрібен, повен тощо. Сферою використання таких прикметників є розмовне мовлення, поезія, фольклор. У офіційно-діловому стилі є форми зелений,  годний,  радий,  ясний,  потрібний,  повний.

 


29.01.2015; 01:24
хиты: 2701
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь