пользователей: 21265
предметов: 10469
вопросов: 178036
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

II семестр:
» Финансы
» МЭ
I семестр:
» Мова

Основні правила правопису українських прізвищ. Основні правила відтворення російських прізвищ українською мовою. Творення та правопис імен по батькові

ОСНОВНІ  ПРАВИЛА  ПРАВОПИСУ  УКРАЇНСЬКИХ  ПРІЗВИЩ

Українські прізвища передаються на письмі за загальними нормами правопису   українських   слів.   Але  ще   досить   часто   зустрічаємося   з написанням типу  Іваніщенко (замість  Іванищенко) , Кіріченко (замість Кириченко) ,   Чередніченко   (замість  Чередниченко) ,   Кісляк   (замість Кисляк) ,  Беспалько  (замість Безпалько) ,  Лифарь (замість Лифар) та  ін.Основні  правила правопису українських прізвищ: 

1.  Літеру и слід писати:

а) у коренях (здебільшого за етимологією слова, від якого походить прізвище) :  Даниленко (Данило) ,  Якименко (Яким) ,  Калита (Калита) ,  Малик (малий)  та  ін.

б) у більшості прізвищ и пишеться після к: Кияшко, Скирда, Кислій,  Кириленко;

в) у суфіксах: -ич, -евич, -ович, -ик, -ика, -ишин, -ило, -ина, -иця, -ичко, -исько, -ище, -иха, -инськ(ий), -ицьк(ий):  Герич, Зінкевич,  Базилевич,  Якубович,  Дудник,  Федорика,   Гринчишин,  Степанишин,  Закусило,  Шарпило,  Грицина,  Перепелиця,  Павличко,  Павлище,  Костиха,  Макушинський,  Вербицький;

г)  у префіксі  при-: Пристай,  Приймак,  Прищепа.

2.  Літеру  і слід писати:

а) у прізвищах, утворених від слів, де і чергується з о або е: Ведмідь (Ведмедя) ,  Грім  (Грома) ,  Леміш (Лемеша);

б) у прізвищах, де українському і відповідає російське е: Сірий, Лісний,  Ніжний; 

в)  у суфіксі  –ій:  Багрій,  Журбій,  Яцій.

3. Літерою ї слід передавати звукосполучення й + і на початку слова або складу,  після голосного:  Їжакевич,  Грицаїшин,  Троїцький.

4.  Апостроф та м’який знак у прізвищах пишеться за загальними правилами.

Апостроф пишеться перед я,  ю,  є,   ї :

а) після губних приголосних (б, п, в, м, ф): Дем’яненко, Дерев’янко,  Хом’як,  П’явка,  Стеф’юк;

б)  після твердого р:  Бур’ян,  Кир’ян,  Мар’яненко;

в) після к у слові Лук’ян та похідних від нього: Лук’яненко, Лук’янчук,  Лук’янець;

г)  після префіксів,  що закінчуються на приголосний:  Під’ярний,  З’явин.Апостроф не пишеться:

а) якщо перед губним приголосним є ще інший приголосний, крім р, який належить до кореня: Ужвюк, Морквяний, Буряченко, Лихвяк (але Карп’юк,  Стеф’юк,  Черв’яченко,  Щерб’юк,  Верф’яний,  Верб’яний) ;

б)   якщо   йотовані   вказують  на  м’якість   приголосного  р:  Гмиря,  Гирявець,  Варюта,  Варянський,  Рябокляч,  Брянський.

5.  М’який знак пишеться:

а) у кінці прізвищ, що мають м’який приголосний: Кисіль, Микитась,  Проць,  Рудь,  Білокінь,  Соболь.

Прізвища   із   кінцевим  –ц,   утворені   від   деяких   вигуків   і звуконаслідувальних слів, а також прізвища іншомовного походження, пишуться, здебільшого, без м'якого знака:  Гоц (гоцати) , Пац (пацати) ,  Ганц,  Фінц,  проте трапляються прізвища Гуць,  Буць (буцати) ;

б) у прізвищах із суфіксами: -ець(єць), -ань, -єль, -ень, -онь, -еньк(ий),  -ськ(ий),  -унь,  -уль,  -цьк(ий),  -зьк(ий) та  ін. :  Богомолець,  Швець,  Довгань, Горбуль, Горбань, Кривень, Біленький, Висоцький, Старицький, 

Водолазький та ін. У неслов’янських прізвищах кінцеве ц тверде: Лівшиц,  Моріц,  Клаузевіц,  Гурвіц;

в) у середині прізвищ після м’якого приголосного (д, т, з, с, л, н, ц) перед наступним твердим: Загорулько, Чобітько, Покидько, Третьяков,  Ульяненко,  Ананьїн,  Михальченко,  Покальчук,  Ковальчук;

г)   після   м’якого  л  перед   наступним   м’яким   приголосним: Шмигельський,  Гаврильців,  Польський;

д) після м’якого  л  перед звукосполученням  й+а, що позначається літерою я:  Кальян,  Тальянчук.М’який знак не пишеться:

а)  після  р  у кінці  складу або слова:  Бондар,  Собакар,  Золотар,  Кожухар,  Боркін,  Соркін але Горький;

б) у прізвищах, що закінчуються на губні й шиплячі приголосні (Голуб,  Гладиш,  Бородач,  Пекач) ;

в) після н перед шиплячим та суфіксами –ськ(ий), -ств(о): Грінченко,  Гринчишин,  Гринчук,  Яблонський (але Покиньчереда) ;

г) після д, н, т перед суфіксами –ченк(о), -чук, -чишин: Федченко,  Радченко,   Радчук,  Федчишин,   Грінченко,   Гринчишин,   Гринчук,  але Покиньчереда;

д) у прізвищі  Дяк  та похідних від нього:  Дяченко, Дячук, Дячишин,  Дячко;

е) коли я, ю позначають сполучення м’якого приголосного з а, у, то перед ними ь не пишеться:  Ляпунов,  Тюменєв,  Дягілєв;

є)  у прізвищах: Омеляненко,  Касяненко,  Касянчук,  Третяк,  Уляненко.5.   Подвоєні   приголосні   пишуться   в   українських   прізвищах   за загальними правилами правопису – при збігу однакових приголосних:   

а)  префікса  і  кореня:  Піддубний,  Беззубченко;

б) кореня або основи на –н і суфікса –н(ий), -ник, -ниця: Курінний,  Винник,  Тютюнник,  Линник.

Написання   українських  прізвищ  із  подвоєнням  приголосних   типу Лаппа, Саллогуб, Кривилло  слід вважати відхиленням від правописних норм української  мови.

В українських прізвищах,  утворених від слів  іншомовного походження,  с не подвоюється:  Комісаренко.  Не подвоюється  с  також у російських прізвищах типу Русов,  Черкаський тощо.

6.  Складні  (складені )  прізвища пишуться разом  і  через дефіс:

а) через дефіс пишуться складені українські прізвища, що утворюються із двох самостійних прізвищ:  Нечуй-Левицький,  Квітка-Основ’яненко;

б) разом пишуться всі інші складні прізвища:  Убийвовк, Добрийвечір,  Кривоніс

ОСНОВНІ  ПРАВИЛА ВІДТВОРЕННЯ  РОСІЙСЬКИХ  ПРІЗВИЩ  УКРАЇНСЬКОЮ  МОВОЮ.

Більшість російських прізвищ має закінчення –ов (-ёв, -ев), -ин (-ын), -ский (-ской),  -цкий (-цкой),  -их (-ых),   -ово,   -аго:  Александров,  Клюев, 

73Бородин, Черницын, Ямской, Трубецкой, Гнедых, Кудреватых, Хитрово,  Живаго та  ін.

Російські прізвища передаються українською мовою переважно за їх звучанням.

І.  Російська літера е передається:

1. Літерою е:

а)   після   приголосних:  Бестужев,  Лермонтов,  Озеров,  Петров,  Сенкевич;

б) у префіксах без- , пре- , пере-, через-, меж- , не-  та ін. :  Безухов,  Межрядов,  Перевалов,  Престаров.

2. Літерою є:

а)  на початку слова:  Єгорова,  Єжов,  Єсенін,  Єфремов;

б) у середині слова після голосного й при роздільній вимові : Воєводін,  Грибоєдов,  Зинов’єв,  Аляб’єв,  Григор’єв;

в) якщо російському е в корені відповідає в аналогічних українських словах і: Бєлінський (бо білий) , Звєрєв (звір) , Пєшковський (пішки) , Рєпін

(ріпа) ;

г) після приголосних (крім шиплячих,  р, ц) у суфіксах:  Матвєєв,  Лаптєв,  Голубєв,  Горєв,  Князєв   (але  Лужев,  Писарева,  Малишев, 

Якушев,  Рязанцев) .

І І.  Російська літера ё передається:

1. Звукосполученням йо:

а)  на початку слова:  Йолкін,  Йонін,  Йофін;

б)  у середині  слова після голосного:  Бугайов,  Майоров;

в)  після б,  п,  в,  м,  ф:  Соловйов,  Воробйов,  Муравйов.

2. Буквосполученням  ьо  після   приголосних,   коли  ё  позначає сполучення   м’якого   приголосного   з  о:  Корольов,   Пльонкін,  Верьовкін,  Дьомін,  Журавльов.

Російські   прізвища  Артёмов,  Семёнов,  Фёдоров  передаються   як Артемов,  Семенов,  Федоров,  бо утворені  від  імен,  спільних для української і  російської  мов.

3. Літерою  о  під наголосом після шиплячих  ч, ш, щ:  Горбачов,  Грачов,  Лобачов,  Щербачов,  Пугачов,  Хрущов,  Єршов.

І ІІ.  Російська літера э передається через е:  Еткін,  Епов,  Естрін.

IV .  Російська літера и передається:

1. Літерою і:

а)  на початку слова:  Ісаєв,  Ігнатов,  Ізмайлов;

б) після приголосних (крім шиплячих та ц) : Мічурін, Гагарін, Філатов,  Шаляпін,  Пушкін (але Жижка) ;

в)  у кінці  невідмінюваних слів:  Росіні ,  Борутті .

2. Літерою  ї  після   голосного   та   при   роздільній   вимові   після приголосних (після ь або апострофа) : Воїнов, Гур’ їн, Ільїн, Захар’ їн,  Таїров.

3. Літерою и:

74а) після дж, ч, ж, ш, щ, та ц перед приголосними: Гаршин, Жилін,  Чичиков, Шилов, Щиглов (це стосується й прізвищ іншомовних народів Цицерон) ;

б) у прізвищах, утворених від власних імен, спільних для української та російської   мов:  Архипов,   Борисов,   Кирилов,   Максимов,   Миронов,  Михайлов (але Нікітін, Ніколаєв, Філіппов   тощо, вихідними для яких є імена,  відмінні  від українських) ;

в)  у прізвищах,  утворених від коренів,  спільних для української  та російської мов: Виноградов (виноград) , Кисельов (кисіль) , Лихачов (лихо) , Мишкін (миша) ,  Писарєв (писар) ;

г) у суфіксах –ик,  -ич,  -иц,  -ищ,  -ник,  -ович,  -євич та закінченнях  -их (-ых):  Рудич,   Голик,   Радищев,   Антонович,   Бєлих,   Куликовських,  Шацьких,  Черних;

д)  у префіксі  при-:  Привалов,  Прилуков,  Пришвін.

V .   Російська   літера  ы  передається   через  и:  Крилов,  Малишев,  Чернишов,  Циганков.

VI .  Російські  прізвища,  що закінчуються на –жский,  передаються через –зький:   рос.  Всеволожский,  Черторижский  –   укр.  Всеволозький,  Черторизький.

Російські   прізвища   із   закінченням  –ой  передаються   через  –ой: Полевой,  Сєдой,  Толстой. 

Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються: ый – ий, ий –  ій,  ий – ий,  ая – я,  яя – я: Крайня,  Крайній,  Горова,  Горький.Російські  суфікси  –ск(ий),  -цк(ий),  -ск(ой),  -цк(ой),  передаються відповідно через –ськ(ий), -цьк(ий), -ськ(ой), -цьк(ой): Антоновський,  П’ятницький,  Трубецькой,  Луговськой,  Тверськой,  Толстой.

VI I. Апостроф у російських (та іншомовних) прізвищах, що передаються

українською мовою, пишеться після губних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, щ, р перед я, ю, є, ї: Аляб’єв, Водоп’янов, Артем’єв, Ареф’єв, Зав’ялов,  Лук’янов,  Юр’єв,  Руж’є,  Фур’є,   Іх’ямас,  Монтеск’є.

Коли я, ю, є позначають голосні  а, у, е після м’яких приголосних, апостроф перед ними не ставиться:  Бяльський,  В’яземський,  Рюмін,  Пєтухов.

Перед йо апостроф не пишеться:  Воробйов,  Муравйов,  Соловйов.

VI II .  М’який  знак у російських  прізвищах  пишеться після м’яких приголосних д,  т,  з,  с,  ц,  л,  н:

а)   перед  я,  ю,   є,   ї:  Ананьїн,   Дьяков,   Савельєв,   Третьяков,  Шереметьєв;

б)  перед приголосними:  Вольнов,  Гуськов,  Кольцов,  Кузьмін;

в) у суфіксах –ськ, -зьк, -цьк: Збанацький, Сторонський, Одоєвський,  Левицький.

Якщо я, ю, є означають сполучення м’якого приголосного з а, у, е, то перед ними м’який знак не ставиться:  Дягілєв,  Зюганов,  Тяпкін,  Тюрін.

Творення  та правопис імен по батькові

Чоловічі   імена по батькові  творяться за допомогою суфіксів:

а) –ович, якщо ім’я відмінюється за твердою чи мішаною групою або закінчується   на  р:  Петрович,   Семенович,   Карпович,   Лазарович,  Тимурович,  Теодорович,  Тарасович;

б)  –ьович  (-йович),  якщо   ім’я   відмінюється   за  м’якою  групою: Васильович,   Олексійович,   Сергійович,   Порфирійович,   Андрійович,  Юрійович;

в)  –ич,   - іч:  Ілліч,  Якович   (Яковлевич) ,  Савич   (Савович) ,   Хомич (Хомович) ,  Кузьмич  (Кузьмович) ,  Лукич (Лукович) ,  Микитович.

Жіночі імена по батькові утворюються за допомогою суфіксів  –івна, -ївна:  Василівна,  Степанівна,  Тарасівна,  Карпівна,  Сергі ївна,  Юрі ївна.

З відхиленням від загальних правил творяться лише такі   імена по батькові :  Микола – Миколайович, Миколаївна; Григорій – Григорович,  Григорівна;  Яків – Яківна.

При творенні   імен по батькові  в основах  імен відбувається чергування і з о:  Антін – Антонович, Антонівна; Нестір – Несторович, Несторівна;  Федір – Федорович, Федорівна; Яків – Якович, Яківна; Сидір – Сидорович,  Сидорівна.


29.01.2015; 01:36
хиты: 4114
рейтинг:+1
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь