пользователей: 21209
предметов: 10450
вопросов: 177346
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

II семестр:
» Финансы
» МЭ
I семестр:
» Мова

Складноскорочені слова (абревіатури) та графічні скорочення у ділових паперах

У офіційних документах застосовуються різні типи скорочень. Усі ці скорочення   повинні   відповідати   вимогам,   закріпленим  у   словниках, інструкціях, статутах, довідниках (Словник скорочень в українській мові . – К. ,  1988.)

У   ділових   документах   вживаються   складноскорочені   слова (абревіатури) ,  та графічні  скорочення. Скорочення у документах виправдані , оскільки вони передають ту саму кількість інформаці ї в скороченому слові меншою кількістю знаків, ніж у відповідному словосполученні . Наприклад, абревіатура  ВНЗ  несе в сім разів більше інформаці ї , ніж літера, що входить до складу співвідносного словосполучення (вищий навчальний заклад) .

Другою важливою причиною вживання значної кількості скорочень у мові ділових паперів є прагнення до економі ї місця, зменшення обсягу документа.  Вживання абревіатур пояснюється також прагненням уникати повторення кількаслівних назв (наприклад: назва організаці ї наводиться один раз в адресі ,  штампі) .

Отже,   абревіатури   та   графічні   скорочення   є   одним   із   способів заощадження місця на папері ,  скорочення часу складання документа. 

Абревіатура  (від лат.  скорочую) – іменник, утворений поєднанням початкових літер, звуків, частин слів, словосполучень. Абревіатура має граматичне оформлення (рід, число) і функціонує як в усному, так і в писемному   мовленні .   Наприклад:  МВС,   СБУ,   СНД,   міськком.  В абревіатурах помітна тенденція до переходу у самостійні слова ( їх можна не   розшифровувати,   вони   і   так   зрозумілі ) .  Ці   скорочення   почали відмінюватись,  мають  форму   роду,   пишуться,   переважно,   великими літерами без крапок  і  дефісів (дефіс вживається тільки тоді ,  коли до буквених приєднуються ще й числові  позначення на зразок ТУ-144,  ІЛ-18) .Графічні скорочення мають ту ж мету, але призначені для зорового сприйняття.  Наприклад: проф.  – професор,  див.  – дивися,  та ін.  – та  інші ,   і  т. д. – і так далі . Вони вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі .

Залежно від правопису та способу творення прийнято розрізняти скорочення таких типів:

  1. Абревіатури   ініціального   типу   (звукові ,   буквені) ,  що   утворені   з початкових літер кожного слова,  наприклад: МВС,  СНД,  неп,  ДАІ,  ДУМ та ін.  Майже всі   ініціальні  скорочення пишуться з великої  літери (за винятком тих,  котрі  перетворилися на самостійні  слова,  наприклад,  загс,  вуз,  неп) .
  2. Складноскорочені слова змішаного типу,  які складаються з абревіатур та усічених слів. Пишуться вони за змішаним способом: міськвно, райвно,  КамАЗ.
  3. Складноскорочені   слова   складного   типу   (складові   абревіатури) , наприклад:  радгосп,   виконком,   страйком;   запчастини,   ощадкаса,  будматеріали;  завкафедрою,  завскладом.
  4. Запозичені з інших мов, наприклад: Бі -Бі -Сі , ФІФА, ЮНЕСКО, ФІАТ,  напалм (згущене рідке паливо, що використовується у запалювальних авіабомбах,  ракетах)  та  ін.
  5. Графічні  скорочення,  які  використовуються на позначення посад, географічних понять, відрізків часу, кількісних визначень, назв міст, сіл, селищ,  областей,  районів,  вулиць,  проспектів  і  т.п.  Вони мають  інші правила творення  і  оформлення:

а) після скорочення обов’язково ставиться крапка (крім випадків, коли наявна остання літера:  р-н) , наприклад:  м. (місто) , с. (село) ; обл.  і т.п. Стандартні   скорочення  метричних  мір   пишуться   без   крапки   після скорочення:  м – метр,  мм – міліметр,  см – сантиметр,  дм – дециметр,  км – кілометр;

б) зберігається написання великої   і  малої  літер,  дефісів,  що були у повній назві :  півн. -сх. ,  Півн. -Крим.  канал,  див. ,  акад. Слова  «оскільки»,  «таким чином»,  «тому що»,  «так званий»  не повинні  скорочуватись у документах. Назви наукових ступенів, звань,  номенклатурні  назви скорочуються безпосередньо тільки перед  або після власної назви: доц. Петренко В. І. ,  інж.  Захаров С.К,  м.  Запоріжжя;

в)  використовується повторення початкових літер:  тт,  рр. ;

г) дробове написання: п/с (поштова скринька) ,  р/р (розрахунковий рахунок) ,  а/с  (абонентська скринька) ,  н/р (навчальний рік) ;

д)   не   скорочуються   слова   на   голосну   (крім  початкової) :  укр.   – український,  пор.  – порівняльний,  о.  – острів;

е) слово скорочується до першого або до останнього приголосного у складі . При збігові двох і більше різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного: мід. , мідн.  (мідний) ,  висот. ,  висотн.   (висотний) .

Використовуючи абревіатури і графічні скорочення, слід дотримуватись таких вимог:

  1. Скорочення повинне бути зрозумілим і легко розгортатися у повну назву. Тому бажано використовувати стандартні скорочення типу: ВВС – відділ внутрішніх справ,  р-н – район,  обл.  – область.
  2. Скорочення   не   повинно   збігатися   за  формою  зі   словом  або скороченням,  уже наявним у мові .  Наприклад: МТС (Московський театр сатири – міська телефонна станція) – невдале скорочення. Саме для того, щоб уникнути збігу,   існують дві різні абревіатури: ДонНУ (Донецький національний   університет) ,  ДНУ   (Дніпропетровський   національний університет) .
  3. Скорочене слово чи словосполучення повинно зберігати однакову форму в одному тексті .  Наприклад,  скорочуючи слово юридичний формою юр.,  а другий раз  юрид., ми порушуємо однотипність і однозначність документа.
  4. Скорочення, які є назвами установ, підприємств, організацій, а також марок виробів та ін. повинні писатися з великої літери:  Мінвуглепром,  Міносвіти,  ТУ-15,  ВАЗ-69.Якщо цифра стоїть після букв, вона поєднується через дефіс, якщо цифри перед буквами, тоді  скорочене слово пишеться разом  (Таурас 736Д) : у марках матеріалів цифрові  значки й буквені  скорочення пишуться завжди разом (сталь Б2,  алюмінієвий сплав АЛ5) .
  5. Слово «рік» скорочується тільки при цифрах,  залишаючи одну літеру р. (крапка обов’язкова),  після кількох дат ставлять дві  літери рр. (між ними крапка не ставиться) :  1992р. ,  1997  -  1998 рр.
  6. Навчальний і  фінансові роки пишуться через похилу риску,  перший з двох пишеться повністю, другий скорочується на дві цифри, слово рік в цьому випадку пишеться в однині :  у 1974/75 навчальному році .
  7. Знаки №,  §,  % у тексті  ставлять тільки після цифр,  причому у множині вони не подвоюються,  наприклад:  №16,  § 7,  10,  17,  50-60 %.
  8. При посиланні у тексті на сторінки, малюнки, рисунки, креслення, таблиці ,   їх слід використовувати,  якщо вони стоять при цифрах,  наприклад:  с.  8,  мал.  4,  таб.5. Знак № у таких випадках не ставиться.
  9. Скорочення   типу  P .S.  (пізніше   написане) ,  Р.P .S.  не   можна використовувати  у   офіційних  документах,   оскільки після підпису  не дозволяється   щось   дописувати.   Це   властиво   тільки   приватній кореспонденці ї . 

Абревіатури  і  графічні  скорочення слід вживати у ділових паперах обережно, тобто необхідно використовувати загальновідомі скорочення, щоб у тексті  не виникло двозначного розуміння слів


29.01.2015; 01:34
хиты: 5691
рейтинг:+1
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь