Омоніми – це слова, різні за значенням, але однакові за звучанням і  написанням.  Використання омонімів  становить  неабияку  трудність у  практиці слововживання, по-перше, тому, що точність їх застосування  залежить від знання мовцем лексичного складу мови і від того, наскільки  цим знанням відповідають знання особи,  яка користується документом.

Омоніми використовуються у діловому та науковому стилях без будь- яких стилістичних функцій (на відміну від публіцистичного, розмовного та  художнього) .  Кожне слово в омонімічній парі  – самостійна лексична  одиниця,  функціонування якої  визначається потребами змісту фрази.

Існують різні  шляхи виникнення омонімів:

1. У процесі словотворення:  заговорити  (почати процес мовлення) ,  заговорити (стомити когось розмовою) ; злити (від дієслова лити) , злити  (від  іменника злість) .

2.   Внаслідок   історичних   змін   у   фонетичній   системі   мови:  три  (числівник)   і  три (дієслово наказового способу)

3. Внаслідок запозичення з інших мов. Щоб уникнути неточності (а  часом  і  ляпсусу) ,  необхідно підготувати слухача до сприйняття цього слова,  або сформулювати речення так, щоб було зрозуміло, що саме значить це  слово.  Наприклад: лава – «вид меблів»,  лава – «ряд,  шеренга людей»,  лава  – «великий забій у шахті», лава ( італ. ) – «природний силікатний розплав  глибинних мас,  що виливається на поверхню з тріщини у земній корі  або  з кратерів вулканів»; мул – «відкладення на дні водоймища», мул (лат. ) –  «домашня тварина»;  клуб – «летюча маса диму,  пари», клуб – «частина  тіла   людини   або   тварини»,  клуб  (англ.)   –  «культурно-освітня  організація»; бар (грец.) – «одиниця тиску», бар (фр.) – «берегова, вузька  витягнута вздовж берега наносна смуга суходолу,  здебільшого піщана»,   бар (англ.) – «невеликий ресторан, закусочна»; метр (грец.) – «одиниця  довжини,   віршовий   розмір»,  метр  (фр.)   –  «вчитель,   вихователь,   шаноблива   назва   людини»;   морг  (фр.)  –  «спеціально   обладнане  48приміщення для зберігання трупів людей», морг  (польс.) –  «одиниця  земельної площі в Польщі , Литві ,  становить близько 0,6 га.»; кома  (грец.) – «стан непритомності з порушенням чутливості й рефлексів,   розладом життєво важливих функцій – кровообігу, дихання», кома –  «синтаксичний   знак»,   кома   –   «газова  туманність   оболонки   ядра  комети,  що разом з ним утворює голову комети».

Використовуючи в документах таку групу омонімів як омографи (слова  різні за значенням, однакові за написанням, але відмінні за вимовою) ,  варто проставляти над ними знак наголосу,  для розрізнення значення цих  слів,  наприклад: колос (рослини) – колос (мідна статуя давньогрецького  бога сонця Геліоса, або переносно – предмет, створіння надзвичайно  великого розміру) ; атлас (гр. – систематизований збірник географічних  чи історичних карт, зображень рослин, тварин, малюнків, таблиць  тощо) , атлас (араб. – шовкова або напівшовкова тканина з блискучою  лицьовою поверхнею) .

Для слов’янських мов характерне явище міжмовної омонімі ї . Так, в  українській і російській мовах є чимало слів, близьких або тотожних за  звуковим складом, але нічого спільного за значенням вони не мають. Такі  слова,  як рос. пыльный (у значенні  пил,  покритий пилом)  і  укр. пильний (у  значенні уважний) ; рос.  пытать  (у значенні катувати, мучити) і укр.   питати (у значенні запитувати) ; рос. кроватка (у значенні ліжко) і укр.  краватка (у значенні галстук) . Такі слова створюють певні труднощі при  перекладі  з  іншої  мови.

 Із зовнішнього погляду близьким явищем до омонімі ї  є полісемія  (багатозначність) . Але своїм змістом явище омонімі ї суттєво відрізняється  від багатозначності . Кожне переносне значення багатозначного слова  обов’язково так чи інакше пов’язане з його первинним значенням, бо  розвивається   воно   внаслідок  певної  подібності   визначуваних  понять.  Наприклад, в юриспруденці ї існує кілька значень терміну автономія  –  політична   автономія,   культурно-національна   автономія,   адміністративна автономія – всі ці значення також не виходять за межі  одного слова, бо є лише відгалуженням від його первинного значення  (форма самоврядування) .

Ті  слова,  що перебувають в омонімічних відношеннях,  семантичної  спільності не мають, наприклад,  дієта (грец.) – спеціально розроблений  режим харчування здорової і хворої людини; дієта (лат. ) – утримання, що  його одержують депутати парламентів деяких капіталістичних країн.

Таким чином, багатозначність – це тотожність слова при наявності в  нього двох або більше виразно відмінних значень,  а омонімія – це зовнішній  збіг за звуковою оболонкою двох або більше різних слів.

Отже,   здатність   слова   мати   кілька   значень   називається  багатозначністю, або полісемією. Слово, первісно однозначне, поступово  може набувати нових значень.  Наприклад,  скарбниця – 1)  Урядова  установа, яка відає державними коштами;  2) Місце, приміщення, де  зберігають  скарби;  3)  Місце  зосередження яких-небудь природних  цінностей;  4)  Сукупність культурних та духовних цінностей.

Багатозначні слова вимагають точного контексту, який не допускав би  двозначного чи спотвореного сприйняття змісту, наприклад:  двірник –  працівник,  двірник  –  пристрій для  витирання  скла   в  автомобілі.   Причиною непорозумінь став двірник.  Хто саме? Людина чи пристрій?

 Зважаючи на те, що науковий та офіційно-діловий стилі вимагають  максимально точного позначення поняття,  у наукових працях та офіційних  документах переважають однозначні слова, а багатозначні   вживаються  лише у прямому,  що забезпечує правильне сприйняття тексту.

Конфронтація –  1)  юрид.  Очна ставка із свідками протилежної   сторони;  2)  Перен.   –  становище,  коли якісь   особи  або держави  опиняються перед загрозою зіткнення між собою.

Фундаментальний – 1) Міцний, великий; 2) Основний, головний; 3)   Перен.  – обґрунтований,  солідний,  позитивний.

 Фундамент – 1) Основа будинку, машини тощо; 2) Перен. – основа,   підпора,  підвалина.

Фракція   –   1)   Організована   група   членів   політичної   парті ї ;   2)   Угрупування всередині  політичної  парті ї ,  яке виступає  з  власною  платформою, відмінною від основної ліні ї парті ї ; 3) хім. Частина суміші   рідин,  що відокремлюється дробовою  (фракційною)  перегонкою.

Значення багатозначного слова може розкриватись у словосполученні ,  в   якому   друге   слово   є   іменником   або   прикметником,   наприклад:  муніципальна поліція – таємна поліція.

 Необхідно пам’ятати, що першим правилом вибору слова у будь-якій  сфері спілкування є чітке знання мовцями його значення. При вживанні  слова у неправильному значенні або контексті зміст висловлювання стає  перекрученим,  незрозумілим,  отже,  спілкування може втратити свою  ефективність:  Слідчий проглянув помилки у протоколі  (незрозуміло,  ознайомився слідчий з помилками,  що допущені  у протоколі ,  чи він  пропустив помилки,  не помітив  їх при перевірці ) .

Отже,   у  мові ,   і ,   зокрема,   у   офіційно-діловому   стилі   зустрічається  багатозначні слова та омоніми. Уникання такої лексики неможливе, тому,  використовуючи  ї ї ,  треба уточнювати зміст слова,  проставляти наголос.