пользователей: 21228
предметов: 10455
вопросов: 177496
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

II семестр:
» Финансы
» МЭ
I семестр:
» Мова

Застарілі слова в документах. Неологізми у діловому мовленні

Застарілі  слова в документах

Застаріла лексика  неоднорідна за своїм складом, що пояснюється різними причинами виходу тих чи інших слів з активного лексичного запасу. Застарілі слова поділяються на дві групи: історизми й архаїзми. За метою  вживання   застарілі   слова   неоднорідні .   Історизми   переважно стилістично нейтральні   (меч,  жупан,   сагайдак) ,  архаїзми ж майже завжди стилістичного забарвлені .

Історизми використовуються переважно в науковому стилі  (праці  з історі ї ,   словники) ,   в   офіційно-діловому   –   для   означення   конкретних предметів.

Застарілі  слова належать до пасивної  лексики.  У діловому стилі  архаїзми вживаються дуже рідко. Вийшли з ужитку архаїчні форми займенників: сей,   оний,   при   сьому,   вище   означений;  канцеляризми   типу вищепойменований,   при   сьому   додано,   на   предмет,   при   цьому представляємо, вище означений. Проте, у певних типах ділових паперів деякі архаїзми збереглися. Так, у мові законодавчого характеру можна зустріти слова, які в загальнонародній мові вважаються застарілими, але в ділових документах цього типу мають чітко визначений юридичний зміст.

Їх використовують не для того, щоб надати текстові більшої виразності , урочистості , а на позначення конкретних понять. Наприклад: екзекуція – у   загальнонародній   мові   застаріле   слово   на   позначення   тілесного покарання (вживається лише іронічно, жартівливо) ; у міжнародному праві – застосування каральних заходів однією країною проти іншої ; добровільне чи примусове виконання рішень судових  і  адміністративних органів.

Зі сталим значенням і чіткими межами вживаються у ділових паперах і деякі   –   застарілі   або   рідковживані   у   загальнонародній   мові   – словосполучення:  дійти   згоди,   покладати   відповідальність,  спричинятися до чогось.

Зрідка застарілі  слова використовуються в офіційних документах з стилістичною настановою,  надаючи особливо важливим серед них відтінку монументальності ,   високої   урочистості .  Це   слова   типу  священний,  грядущий,  Вітчизна,  благотворний,  воістину,  воєдино,  прах,  глава уряду.

При перекладі текстів з української мови на російську і навпаки, слід пам’ятати, що процес перетворення слів у застарілі проходить своєрідно у кожній мові . Так, у російській мові архаїзмами є слова чути, полон, які замінені   словами  слышать,   плен,   в   українській   мові   ці   слова сприймаються як елементи активної лексики. І навпаки, для сучасної української мови застарілими є слова  враг, злато, влага, а в сучасній російській мові  вони вільно вживаються.

Примітка: 

1.  Архаїзми  – це застарілі слова, вирази та граматичні форми, що вийшли з ужитку  і  мають у   мові  сучасні  відповідники:  вікторія – перемога,  уста – губи,  ректи – говорити.

2. Історизми – це слова,  які  позначають поняття,  явища,  предмети,  що вийшли або виходять з активного вжитку через те, що зникають поняття, які  вони позначають:  меч,  гаківниця,  самопал,  боярин,  бондар,  кирея.

Неологізми у професійному мовленн

Неологізми (від грецького – neos – новий, logos – слово) – нові слова, словосполучення,  фразеологізми,  що з’являються у мові .  Виникнення неологізмів зумовлене потребою давати назви новим предметам, явищам, поняттям.  Особливо активно поповнюються новими словами сучасні науково-технічні термінологічні системи: сайт, сервер, офшорний, дилер, менеджер,   дизайнер,   брокер,   ді -джей,   піар,   євроремонт,  бейсер (стрибки з парашутом  із статичних об’єктів) ,  спідмінтон (вид спорту) ,  рингтон. До неологізмів належать також слова, утворені від лексем, які існували в мові раніше: комп’ютер – комп’ютеризація, комп’ютерник;  ракета – ракетник,  ракетодром,  ракетоносій.

Крім того, що неологізми називають нові поняття, вони ще з’являються через   те,  що  інколи  виникає потреба  замінити  вже   існуючу назву точнішою, зрозумілішою. В українській мові існує термін цукор, але ще недавно  існували  терміни,  утворені  від розмовного  сахар:  сахароза,  сахарат, сахаризація. Ці терміни були замінені на:  цукрат, цукроза,  цукрування,  цукровий діабет.

Неологізми,  умовно,  можна поділити на три групи:  неологізми,  які  стали термінами, неологізми-професіоналізми та індивідуальні неологізми (вжиті у творах одного письменника) .  Використання нових слів у тексті  документа повинно ґрунтуватися на оцінці того, чи є це слово терміном, чи називає поняття,  яке має усталене позначення у мові .

Неологізми першої групи доцільно використовувати у документах. Це слова типу телефакс,  брокер,  біржа,  ваучер тощо. Неологізми другої  групи не варто вживати в документах,  якщо в українській мові є їхні прямі відповідники, наприклад: аудит – перевірка,  ревізія; брокер – посередник; компенсація – відшкодування. Хоча тут треба зважати  і  на призначення документа – якщо це міжнародний документ,  то вживання таких слів буде вмотивованим.   

Неологізми третьої  групи у документах не використовуються.  Поява  нового  слова   спочатку,  як правило,   викликає  деякий опір суспільства:  воно не одразу й не кожне з нових слів бере собі на озброєння, адже поява нового слова – це насамперед відхилення від узвичаєних норм слововживання,   до   якого   потрібно   певний   час   звикати.  Поступово загальномовні неологізми втрачають свою новизну і входять до активного вжитку, а потім в деяких випадках потрапляють і в розряд застарілих слів.

Наприклад,  багато з таких слів так  і  не стали загальновживаними через те, що зникли поняття,  які  вони позначають (промкартка,  продподаток) ,  або тому,  що   слово  побудовано  невдало  (перепромисел,  дичезаготовка,  головодень,  гружчик – вантажник,  грузовик – вантажівка).

Особливо швидко приживаються і втрачають новизну ті неологізми, які вживаються в побуті , у діловому спілкуванні , у пресі і т.д. Адже, порівняно недавно з’явилися такі слова як метрополітен, телевізор, місяцехід, а проте  їх ніхто неологізмами не вважає.

Швидше приживається неологізм, який утворився з двох чи кількох загальновідомих, загальновживаних слів:  мирне співіснування, служба побуту,   залізна   завіса,   холодна   війна,   культурні   контакти,  комп’ютерний вірус.

Слова,  які  міцно увійшли до лексичного складу швидко втрачають новизну. Ми їх починаємо сприймати не як неологізми, не за ступенем новизни,  а за місцем їх вживання.  Неологізми міцно увійшли в мову ділової документаці ї . Такі слова пов’язані з суспільно-політичною та економічною сферою життя. Це – назви установ (Запорізький національний технічний університет) ;   нових   органів   управління   (ПФЛ   -   професіональна футбольна ліга) ; нових професій (менеджер, дилер, дизайнер, брокер,  маклер) ;  нових виробничих дій та станів (євроремонт) .

У ділових паперах вживаються усі  різновиди неологізмів,  особливо часто – абревіатури: ПБ – патентне бюро, ОЦ – обчислювальний центр,  ПДВ – податок на додану вартість. Але абревіатурами не слід зловживати.

Треба   дотримуватися   норм,   які   впорядковують   використання складноскорочених слів у різних стилях мовлення. Прагнення до оригінальності  призводить,  у багатьох  випадках,  до невиправданого   створення   неологізмів,  що   не   відповідають   природі української  мови.  Ці  слова стають зайвими,  невиразними дублетами загальновживаних слів. Такі неологізми ускладнюють розуміння тексту, відволікають увагу читача на «відгадування» значення новотворів.

Якщо в науковій, офіційно-діловій літературі неологізми, ввійшовши до загального вжитку, виконують в основному, номінативну функцію, то в творах художньої літератури використання неологізмів пов’язане з явно вираженим стилістичним завданням. Використання таких неологізмів є досить небезпечним для наукового і офіційно-ділового стилю, оскільки тут не допускаються вживання експресивної лексики, наприклад: безхлібно (П.Тичина) ,  канцелярствувати  (В.Маяковський),   розпетльовувати (О.Вишня) .


29.01.2015; 01:28
хиты: 1783
рейтинг:+2
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь