Офіційно-діловий стиль відзначається від інших високим рівнем стандартизованості , що виявляється як у складанні текстів, так і в їхньому оформленні . Для документаці ї найважливішим є вміння організувати виклад матеріалу так, щоб у невеликому за обсягом документі укласти максимум потрібної інформаці ї .
Існує цілий ряд ситуацій, для яких можна використати готові словесні формули (ми, що нижче підписалися; вжити суворих заходів; винести догану та ін. ) .
Кожен текст, складений у діловому стилі , повинен бути стандартним (або типовим) та інформативним. Виклад інформаці ї у діловому тексті робиться відповідно до таких принципів:
- об'єктивність змісту;
- повнота інформаці ї у стислій формі ;
- логічність і послідовність (вступ – викладається суть питання, історія питання; доказ – пояснення, докази, міркування; закінчення – мета, заради якої складено документ) ;
- обґрунтованість;
- нейтральний тон. Цей принцип дотримується завдяки використанню слів, позбавлених емоційних відтінків: безособових дієслів (взято, прийнято, розглянуто, укладено) , назв осіб за їх функцією (позивач, відповідач, замовник, виконавець) , віддієслівні іменники (розподіл, використання, дотримання) та ін.
Стандартизовані одиниці ділового стилю відіграють у ньому приблизно таку ж роль, як терміни у науковому стилі . За ними, як і за термінами, закріплюється певна «ділянка» змісту, і діють ці одиниці в досить вузькому діапазоні , обслуговуючи лише певну кількість виробничих ситуацій. Під стандартизацією мови ділових паперів слід розуміти насамперед встановлення правил добору слів і термінів, правил побудови речень і словосполучень.
Усі ділові папери за ступенем стандартизаці ї (способом викладу матеріалу) можна умовно поділити на дві категорі ї : документи з високим рівнем стандартизаці ї і документи з низьким рівнем стандартизаці ї .Документи з високим рівнем стандартизаці ї складаються за встановленою формою. У цих документах передбачено не тільки формуляр, а і словосполучення, якими має користуватися той, хто заповнює бланк, за винятком цілком конкретних індивідуальних відомостей у відведених для цього місцях (свідоцтво про народження, атестат, диплом, паспорт, довідка, перепустка і под.) .
В установах, де функціонує багато документів з повторюваністю інформаці ї , як правило застосовуються бланки з трафаретним текстом. Трафаретні тексти – це дослівне відтворення постійної інформаці ї групи документів з пропусками для подальшого заповнення конкретними даними.
У документах з низьким рівнем стандартизаці ї добір слів та словосполучень у кожному окремому випадку залежить від конкретних ситуацій, обставин та змісту документа. Для цих документів важко передбачити бланк (біографія, доручення, звіт, характеристика тощо) .
За способом викладу документи з низьким рівнем стандартизаці ї прийнято поділяти на: розповіді , описи, міркування. У розповіді йдеться про поді ї , явища, факти у тій хронологічній послідовності , у якій вони відбувалися у дійсності (автобіографія, пояснювальна і доповідна записка, протокол тощо) .Наприклад: «Я, Степаненко Борис Васильович, народився 10.08.64 року у м. Вільнянськ Запорізької області у сім’ ї робітників.З 1971 по 1981 рік навчався у Вільнянській середній школі № 3» і т.д.В описі подається характеристика явища, поді ї , предмета, властивостей, особливостей, рис, проявів, ді ї особи чи факту у формі переліку його ознак (акт, наказ, розпорядження, постанова, звіт та под. ) У цьому типі викладу можна виділити окремі елементи, уривки, що розкривають ті чи інші сторони об’єкта. Такі елементи конкретизують і обґрунтовують загальну характеристику, наприклад:
«Керівництвом факультету проводилася значна робота з поліпшення організаці ї праці студентів на полях агрофірми «Авангард». Було створено кілька секторів з питань праці та відпочинку, налагоджена доставка студентів до місця роботи, організовано покращене харчування студентів» і т.д.
У цьому прикладі (зі звіту) загальне положення «робота з поліпшення організаці ї праці тудентів…» обґрунтовується конкретними фактами, що вказують, на те, яких саме заходів ужито керівництвом факультету для удосконалення організаці ї праці студентів.Дуже поширеним способом икладу є міркування (роздум) . Міркування – це спосіб викладу, у якому логічно послідовна низка визначень, суджень і висновків допомагає розкрити внутрішню цілісність явища і , як правило, доводять якесь положення (тезу) , наприклад: «У зв'язку з несприятливими погодними умовами, хворобою значної кількості робітників, недопостачанням будівельних матеріалів, будівельне управління №5 не впоралося з виробничою програмою ІУ кварталу 2005 р.»
Легко помітити, що цей роздум ґрунтується на причинно-наслідкових зв'язках між явищами і фактами. Але у текстах багатьох документів використовуються й інші види міркувань (наприклад: порівняння і зіставлення фактів, явищ, подій, предметів) .Розрізняють два основні види доказів – дедуктивний, коли думка розкривається від загального до часткового, та індуктивний, у якому думка спрямована від окремих фактів до загального. Дедуктивний метод доведення покладено в основу такого міркування: «Міський автобусний транспорт поки що працює незадовільно. Автобуси виходять на маршрути із запізненням, порушується графік їх прибуття на зупинки» ( із службової записки) .
Доводячи свою точку зору, укладач послуговується переконливими, обґрунтованими і правдивими доказами (службові записки, відгуки, рецензі ї , висновки і под.) .Серед причин, які виправдовують стандартизацію ділового тексту слід назвати:
1. Правову точку зору, адже переважна більшість службових документів оформляється від імені підприємств, організацій, установ (не випадково вони пишуться від ІІ І, а не від І особи) , що робить документ нейтральним.
2. Зі стандартним текстом значно легше працювати, такий текст сприймається у декілька разів швидше, ніж нестандартний, отже стандартизація ділових текстів ще й економічно вигідна.
3. Стандартизація текстів документів сприяє скороченню надлишкової інформаці ї , отже підвищує загальну культуру ділового мовлення.Існують випадки, коли службова особа свідомо відмовляється від стандартного викладу в документі . Це означає, що цьому документу надається особливе значення. Наприклад, неприємне враження справляють трафаретні тексти подяк, поздоровлень зі святом та ін. Тут потрібно застосовувати нестандартний текст, який зберігає життєву силу документа.