34-36. Сучасний стан та перспективи розвитку нафтової пром-ті України. Основні нафтопроводи.
Представлена нафтодобувною та нафтопереробною галузями, які виникли в Передкарпатті ще на початку ХЇХ ст. Наприкінці ХЇХ - на початку ХХ ст. цей район був відомим в світі центром нафтової промисловості. На сьогоднішній день його значення зменшується при зростанні ролі Донецько-Придніпровської нафтодобувної провінції. Причорноморсько-Кримська провінція є найбільш перспективною для видобутку нафти й газу в Україні.
На сьогоднішній день при необхідних 50-60 млн.т сирої нафти щороку власний видобуток становить 4-5 млн т. Тому Україна є досить значним імпортером нафти і нафтопродуктів (переважно з Росії). Але за часів СРСР на Україні була побудована потужна нафтопереробна пром. Потужність НПЗ складає до 80-90 млн т сирої нафти щороку. Недоліком є застарілі технології та обладнання цих заводів, що приводить до неповної (неглибокої) переробки нафти (50% в порівнянні з 90% в розвинутих країнах). НПЗ: Лисичанський, Кременчуцький, Херсонський. Бердянський. Одеський термінал (для надходження нафти морем вважається перспективним), Львівський, Надвірнян-ський, Дрогобицький. Особливістю нафтової пром. є те, що сира нафта містить до 20% нафтових супутніх газів та деякі інші елементи. Для отрим нафтопродуктів (мастил, бензину, мазуту, керосину тощо) необхідні стабілізація та крекінг нафти. Для видобутку нафти використовують свердловини, естакади, плавучі платформи.
Зараз перше місце з видобутку нафти належить Лівобережній Україні (Гнідинцівське, Прилуцьке, Охтирське, Качанівське, Сагайдацьке, Зачепилівське, Радченківське родовища). Тут виробл. понад половину нафти. Друге місце – Прикарпатська нафтогазоносна провінція (Бориславнафтогаз і Долинанафтогаз).
Українська нафта має відносно високу собівартість, оскільки немає можливості видобув. фонтанним способом.
