1. Предмет РЕ: продуктивні сили регіонів (підприємства, люди, економічні зв’язки). РЕ вивчає всю систему економічних відносин між суб’єктами господарювання в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних і духовних благ у регіонах. Прикладні питання: ефективність виробництва, ресурсозабезпеченість, інвестиційну діяльність, розвиток підприємств, регіональні ринки, територіальну організацію господарства. Методи: загальнонаукові, міждисциплінарні та конкретнонаукові (системного аналізу, балансовий, картографічний, статистичний, економіко-математичного моделювання, соціально-економічного прогнозування, порівняльний, польових досліджень). Завдання: поглиблення змісту та вдосконалення методології регіональних досліджень; розробка оптимальної трансформаційної структури регіонів; вивчення процесів, що впливають на економіку регіонів; глобалізація; органи місцевого самоврядування та виконавчої влади; вивчення соціально-економічних умов в регіонах; аналіз економічної ефективності; прогнозування.
2. Поняття: територія – частина земної поверхні, адміністративно-територіальна одиниця, територія певної держави; регіон – як господарська система, являє собою частину території, на якій функціонує і розвивається система зв’язків і залежностей між підприємствами й організаціями, розташованими на ній.
3. Місце РЕ в системі наук. РЕ визначена як самостійна і надзвичайно важлива галузь знань. Вона вивчає закономірності територіальної організації суспільного виробництва та механізм їх дії. Належить одночасно і до економічних наук і до наук про регіони. Серед комплексу знань про регіони виділяють також регіонознавство, регіонологію та регіоналістику. Торкається також інших наук про регіони: економічних аспектів регіональної демографії, соціології, культурології, політології та інших наук про людину і суспільство, а також геології, біології, екології.
