Економічне районування – це процес поділу країни на економічні райони, які історично склалися у процесі розвитку і розміщення продуктивних сил, господарського освоєння території.
При виділенні економічних районів враховують два основних принципи:
Економічний. Кожний економічний район є спеціалізованою територіальною частиною єдиного народногосподарського комплексу країни з певним комплексом допоміжних і сервісних виробництв.
Адміністративний, що визначає єдність економічного районування і територіального політико-адміністративного устрою країни.
Територіальна організація господарства (ТОГ) є результатом і проявом територіального поділу праці (ТПП) і складається із територіальних процесів і територіальних структур.
Для економіки загалом виділяють інтегральні форми територіальної організації господарства:
— економічні мікрорайони — TBK декількох адміністративних районів (частина області);
— економічні підрайони — TBK області як складової економічного району (рівень області);
— економічний район (великий економічний район) — TBK (ТТК) декількох суміжних областей (частина країни);
— господарський комплекс країни — ТГК країни в цілому.
