Відомо близько 900 видів морських їжаків, поширених у морях та океанах від літоралі до глибини 7 тис. м. У морях України відсутні. Мають тіло кулястої, дископодібної чи серцеподібної форми. Розміри - від 2-3 мм до 30 см у діаметрі. Усе тіло більшості морських їжаків укрите суцільним панцирем із вапнякових пластинок. Лише 2 ділянки - навколо рота й ануса - залишаються м'якими. На поверхні пластинок є численні горбики, до яких прикріплюються голки та педицелярії. Голки в їжаків довгі, іноді удвічі-тричі довші за діаметр тіла їжака. Відіграють захисну роль; деякі тварини за їх допомогою переміщуються. Серед голок розкидані педицелярії, які у морських їжаків складаються із стебельця та голівки різної форми, що має 3-4 стулки з гострими зубцями, а часто й отруйну залозу. Педицелярії виконують різні функції: подрібнюють екскременти, часточки яких потім змиваються водою, очищають поверхню тіла від бруду, служать для захисту від ворогів та схоплення їжі. Отрута морських їжаків викликає у людини сильні болі, паралічі.
У роті морські їжаки мають жувальний апарат, що одержав назву арістотелів ліхтар. Він складається з 25 рухомо з'єднаних за допомогою м'язів вапнякових пластинок із зубчиками. За їх допомогою ці тварини можуть зіскрібати з поверхні каміння водорості, захоплювати здобич. Живляться як рослинною, так і тваринною їжею, іноді мулом. Морські їжаки розмножуються протягом року кілька разів, відкладаючи 10-60 млн. яєць. Личинка - ехіноплутеус, має двосторонню симетрію, 4-6 бічних виростів (рук), складний внутрішній скелет. Веде пелагічний спосіб життя і активно живиться планктонними організмами. Молода особина їжака формується збоку личинки, неначе відпупковується від неї (рис. 153).
Серед морських їжаків є їстівні, зокрема, Strongylocentrotus franciscanus (у діаметрі становить до 25 см), Hemicentrotus pulcherrimus (діаметр - до 4 см) та ін. Вживається в їжу також ікра деяких морських їжаків.
