Тіло анелід складається з головної лопаті (простомія), сегмен-тованого тулуба і задньої анальної лопаті (пігідія). Шкірно-м'язовий мішок розвинений набагато краще, ніж у плоских і круглих червів. Тіло вкрите одношаровим епітелієм, що виділяє тонку кутикулу. Під нею розташовані два шари добре розвинених м'язів - кільцевих і поздовжніх. У рухах беруть участь і допоміжні придатки: щетинки та 142
параподй (гр. раrа - «біля», podion - «ніжка»). Щетинки розташовані поодиноко або пучками правильними поздовжніми рядами. Параподії являють собою бічні вирости тіла з добре розвиненою мускулатурою і мають дві гілки - спинну (нотоподій) та черевну (невроподій), кожна з яких несе пучок щетинок і чутливі вусики (у багатьох поліхет спинний вусик перетворюється на зябра). Розташовані по боках кожного сегмента, крім головного і заднього відділів. Розчленованість тіла на сегменти, наявність добре розвинених м'язів, параподій і щетинок забезпечують різноманітні рухи цих тварин у воді, на поверхні землі та в ґрунті (рис. 54).
Кільчастим червам властива вторинна порожнина тіла, або ц є л о м. Це порожнина між стінками тіла і внутрішніми органами, яка розвивається з мезодерми і вистелена власним целомічним епітелієм. У кільчаків целом розділений перегородками на сегменти, що відповідає зовнішній сегментації. Вторинна порожнина виповнена рідиною, близькою за хімічним складом до морської води. Целомічна рідина виконує ряд функцій: служить «гідравлічним скелетом», завдяки її руху переносяться поживні речовини, кисень, вуглекислий газ, продукти обміну речовин. Внутрішні перегородки захищають організм при пораненнях і розривах тіла. Кільчастим червам властиве явище регенерації.
Прогресивного розвитку набуває нервова система. Вона представлена надглотковими і підглотковими нервовими вузлами (гангліями), що, з'єднуючись між собою, утворюють навкологлоткове нервове кільце, і черевним нервовим ланцюжком із посегментно розташованими гангліями, від яких відходять нерви до різних органів. Надглоткові ганглії називають головним мозком. В анелід як вільноживучих тварин добре розвинені органи чуття. У багатьох із них є очі, що знаходяться не лише на голові, але й на тулубі та хвості. Наявні також смакові рецептори і нюхові клітини, які сприймають запахи та інші хімічні подразники. Добре розвинені органи слуху, побудовані на зразок локаторів. У примітивних кільчаків є статоцисти. Завдяки розвитку різноманітних органів чуття анеліди дістають різноманітну інформацію про зміни в навколишньому середовищі та опрацьовують її в головних гангліях. Це значно збільшило активність червів і визначило складніші форми їх інстинктивної поведінки. Кільчаки краще, ніж інші 143
черви, можуть утворювати тимчасові зв'язки і здатні переробляти їх по типу умовних рефлексів.
Травна система анелід також досконаліша. У них краще виражений поділ травної системи на різні відділи, кожний з яких виконує свою функцію. Травна трубка, як правило, пряма і поділена на такі відділи: ротова порожнина, глотка, стравохід, який розширюється у воло, мускульний шлунок, середня кишка, задня кишка, що закінчується анальним отвором. У глотку і стравохід відкриваються протоки залоз, секрет яких сприяє травленню їжі. Стінки середньої кишки мають за лозисті клітини, які виробляють травний фермент. Інші всмоктують перетравлену їжу (рис. 55).
Рис. 54. Поперечний розріз дощового черв'яка:
1 - кутикула; 2 - епідерміс; 3 - кільцеві м'язи; 4 - поздовжні м'язи;
5 - целомічний епітелій; 6 - целом: 7 - щетинки; 8 - метанефридій;
9 - черевний нервовий ланцюжок; 10 - черевна кровоносна судина;
11 - кишка; 12 - тифлозоль; 13 - спинна кровоносна судина.
Органи виділення - метанефриди (гр. теіа -«після», перкгов - «нирка») - служать для виділення продуктів обміну речовин. Вони розпочинаються лійкою в порожнині тіла; від лійки йде звивистий канал, який відкривається назовні в наступному сегменті. Метанефридії розташовані метамерно: у кожному сегменті їх по два. 144
У кільчаків у зв'язку з ускладненням будови і збільшенням активності розвинулась кровоносна система. Здебільшого вона замкнена, тобто кров рухається по судинах, не виливаючись у порожнину тіла. Основні судини - спинна та черевна - посегментно з'єднані кільцевими. Серед них виділяються своєю товщиною пульсуючі судини, які оточують стравохід і виконують роль сердець. Добре розвинена сітка капілярів у стінках шкірно-м'язового мішка та навколо кишок (навколокишковий кровоносний синус). Кровоносна система виконує функції транспорту поживних речовин і газів,а також захисну (фагоцити крові захоплюють бактерій, інородні тіла тощо). В анелід порівняно з іншими червами спостерігається інтенсифікація обміну речовин і дихання. Обмін газів в основному відбува-ється через шкіру, проте багато морських форм мають шкірні зябра, розташовані на параподіях або на простомії.
Рис. 55. Анатомія дощового черв'яка:
1 — навкологлоткове нервове кільце; 2 - глотка; 3 - «серце»; 4 -стравохід; 5 - сім'яприймачі; 6 -сім'яні мішки; 7 - воло; 8 - мускульний шлунок; 9 - спинна судина; 10 - кишка; 11 - спинно-черевна судина; 12 - дисепімент; 13 - черевна судина; 14 - нефридій; 15 - черевний нервовий ланцюжок; 16 - тифлозоль.
За способом розмноження кільчасті черви або роздільностатеві, або ж гермафродити. Розмноження здебільшого статеве, іноді безстатеве - шляхом брунькування або поділом. Запліднення зовнішнє або внутрішнє. Статеві залози - гонади -утворюються в основному в стінках целому. У кожному сегменті тіла кільчаків є набір певних органів: параподій і щетинок, целомічних мішків, гангліїв, кільцевих судин, нефридій, гонад. Явище повторення подібних структур має назву 145
метамерії, яка буває гомономною (усі сегменти зовні однакові) та гетерономною (сегменти відрізняються за будовою). Розвиток прямий (у прісноводних та наземних форм) або з метаморфозом (у морських видів), личинка - трохофора.
Тип Кільчасті черви ділиться на 2 підтипи: 1.Безпояскові (Aclitellata) і 2. Пояскові (Clitellata). Представники підтипу Безпояскові - роздільностатеві орга- иізми, які не мають на тілі характерного утвору - пояска. Розпиваються з метаморфозом, мають вкриту війками личинку трохофору. Належать класи - Багатощетинкові-черви (Polychaeta) та Динофіліди (Dinophilida).
