пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

№52 феномен козацької демократії


КОЗАЦЬКА республіка включала досить велику територію, куди входили землі як Лівобережжя, так і Правобережжя, за винятком Волині й Галичини, що залишалися в Польщі. На підвладній козакам території було запроваджене козацьке правління. Ми пам'ятаємо, що ще гетьман М.Дорошенко створив полкове самоврядування серед реєстрових козаків. Тепер же, після того, як були досягнуті значні успіхи в національно-визвольній війні,,Україна ділилася на 16 полків. Полк являв собою не просто військове формування, а військово-адміністративне, а влада полковника обіймала також адміністративні й судові справи. Територія полку в свою чергу дробилася на сотні, де військово-адміністративні функції виконував сотник. Низовою ланкою такого поділу було містечко чи село, в якому головував отаман. Сотники, отамани утворювали привілейований стан козацької старшини, проте ці посади тривалий час були виборними і лише пізніше стали спадковими. 
Вершиною козацької військово-адміністративної піраміди був гетьман. Посада гетьмана була виборною. Це свідчило як про демократизм, так і про республіканізм козацької держави. Проте, ми знаємо, що демократія - це не вседозволеність, а республіки бувають демократичними й аристократичними. 
До якого ж типу демократії та республіканізму належала козацька держава? На жаль, не лише в навчальній, а й у науковій літературі цим питанням приділяється недостатня увага. Тому створюється таке враження, що в Козацькій республіці панував найширший демократизм, і такою ж була державна система.  Це не зовсім так. Дійсно, принципи виборності всіх щаблів виконавчої влади, а також гетьмана підтверджують демократичність козацької системи. Проте недарма ми говоримо саме про «Козацьку республіку», а не якусь іншу. Хто такі були козаки - ми з'ясували. Це був один із станів українського суспільства, який ніс ідеали свободи, соціальної та національної незалежності. Він близько стояв до селянства, але й відрізнявся від нього, бо був вільним. Він також відрізнявся ще більшою мірою від міщан, особливо тих, хто користувався привілеями Магдебурзького права. З цього приводу інколи навіть траплялися конфлікти. 
Зазначимо, що така система склалася після правління Б.Хмельницького. Сам же він всерйоз обмірковував ідею стати князем в Україні й зробити цю посаду спадковою. Тим не менш реально влада гетьмана була обмеженою з боку так званих генеральних рад, тобто «ради старшин», які з часом втрачали свій вплив і вагу в державі, особливо під час Руїни. Натомість гетьман, крім командування військом, вів зовнішню політику, наглядав за судочинством, здійснював контроль за скарбницею та земельним фондом, конфіскованим у поляків. 
Допоміжним органом у гетьмана була «генеральна старшина», яка виконувала функції генерального штабу та кабінету міністрів. До її складу належали: генеральний писар, до повноважень якого входили обов'язки складати урядові тексти, встановлювати регламент засідань ради і наглядати за зовнішні їй зносинами; генеральний обозний -військові й міністр; генеральний суддя - контроль за судовими справами; генеральний осавул та генеральний /орунжий виконували спеціальні доручення гетьмана. Такою в загальному була державна система Козацької республіки, яку самі козаки називали Військом Запорізьким, а російські царі та поляки, відповідно, - Малоросією та Україною.


хиты: 171
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
история европы
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь