а) ненаголошений [е] вимовляється з більш помітним наближенням до [и] перед складами з [і], [и], [у] і менш помітно перед складами з іншими голосними, особливо з [е] ;
б) ненаголошений [и] наближаться у вимові до голосного [е] сильніше перед складами з [е], [а]; меншою мірою ця зміна виявляється ся перед складами з іншими голосними, особлино [і] та [и], а також у кінці слова;
в) ненаголошений [о] перед складом з наголошеним [у] може вимовлятися з незначним наближенням до [у].