Евфонічність (милозвучність) – здатність фонетичної системи мови до мелодійного звучання, а також до створення звукових образів у висловлюванні
У сучасній українській літературній мові для досягнення милозвучності використовується ціла низка засобів:
- спрощення приголосних звуків при їх збігу [-стн-], [-ждн-], [-здн-], [-стл-], [-рдц-], [-скн-], [-зкн]: честь – чесний
- вставні голосні звуки [о], [е]: вихор – вихр,
- приставні звуки: голосний [і] та приголосні [в], [г]:
- паралельні форми самостійних і службових частин мови: Україна – Вкраїна
- паралельні форми прийменників в (у), ув (уві, вві), під (піді, підо), над (наді)
- паралельні форми сполучників і – й:
- паралельні форми часток би (б), же (ж): співав би – співала б,
