Основні ознаки:
- образність (образ-персонаж, образ-колектив, образ-символ, словесний образ, зоровий образ),
- поетичний опис словом подій у прозових і драматичних творах,
- естетика мовлення, призначення якої — розбудити в читача почуття прекрасного,
- експресія та інтенсивність вираження (урочисте, піднесене, увічливе, пестливе, лагідне, схвальне, фамільярне, жартівливе, іронічне, зневажливе, грубе тощо),
- зображувальність (тропи: епітети, порівняння, метафори, алегорії, гіперболи, перифрази тощо; віршована форма, поетичні фігури), конкретно-чуттєве живописання дійсності,
- відсутнє певне регламентування вживання засобів, про які йтиметься далі, і способів їх поєднання, відсутність будь-якого нормування,
- визначальним є суб'єктивізм розуміння й відображення (світогляд, світовідчуття і, відповідно, світовідтворення автора спрямоване на світосприйняття й інтелект читача).
Жанри:
- епічні (епопея, казка, роман, повість, байка, оповідання, новела, художні мемуари, нарис),
- ліричні (поезія, поема, балада, пісня, гімн, елегія, епіграма),
- драматичні (драма, трагедія, комедія, мелодрама, водевіль),
- комбіновані (ліро-епічний твір, ода, художня публіцистика, драма-феєрія, усмішка).
