Головними комунікативними ознаками (критеріями) культури мовлення є:
- правильність,
- змістовність,
- логічність,
- багатство,
- точність,
- виразність,
- доречність
- доцільність.
Правильність - визначальна ознака культури мовлення, яка полягає у відповідності його літературним нормам, що діють у мовній системі (орфоепічним, орфографічним, лексичним, морфологічним, синтаксичним, стилістичним, пунктуаційним, словотвірним).
Змістовність передбачає глибоке усвідомлення теми й головної думки висловлювання, докладне ознайомлення з наявною інформацією з цієї теми
Щоб виклад думок був послідовним (логічним), насамперед треба скласти план або тези висловлювання, в яких була би внутрішня закономірність, послідовність, вмотивованість, що відповідають законам логіки.
Причини логічних помилок:
- тавтологія: моя автобіографія,
- поєднання логічно несумісних слів: убивчо щедрий, страшно красивий;
- порушення порядку слів у реченні:
- неправильне вживання похідних сполучників української мови: не стільки..., скільки (треба не так..., як); чим..., тим (треба що..., то); у той час як (треба тоді як):
- вживання пасивних конструкцій, до складу яких входять дієслова на -ся, замість активних конструкцій
Точність великою мірою залежить від глибини знань та ерудиції особистості, а також від активного словникового запасу. Висловлюючи власні думки, слід добирати слова, які найбільше відповідають змісту
Багатство мовлення передбачає послуговування найрізноманітнішими мовними засобами висловлення
Доречність і доцільність залежить передовсім від того, наскільки повно і глибоко людина оцінює ситуацію спілкування, інтереси, стан, настрій адресата.
