Народна дидактика — це складова народної педагогіки, здобутки народу в галузі освіти і навчання, його погляди на знання і їх роль у житті людини, джерела, шляхи набуття знань (природа, життя, книга, школа, суспільство, спілкування, навколишнє середовище), принципи, методи, прийоми народного навчання, його засоби; на зміст народного навчання, умови трансформування різноманітних знань у якості особистості.
Мета народної дидактики:
1) дати розумову освіту людині, забезпечення загального розвитку молоді, підготовки її дожиття і праці;
2) формувати справжню людину, освічену, культурну, духовно багату, доброзичливу, працьовиту, підготовлену до певного виду трудової діяльності. Народна дидактика прагне навчити кожного жити і працювати.
Зміст освіти в народній дидактиці:
1. Засвоєння знань про живу і неживу природу, суспільство, виробництво і саму людину.
2. Засвоєння рідної мови, через яку дитина входить у сферлюдського спілкування, пізнає навколишній світ та інші мови
(«Скільки ти знаєш мов, стільки разів ти людина»).
3. Вивчення фольклору - активного поширювача знань.
4. Засвоєння знань, пов'язаних з різними видами праці: домоведення, кулінарія, медицина, гігієна, зоологія, ботаніка,рукоділля, будівельна справа, ремесла і промисли.
5. Засвоєння знань, пов'язаних з найвизначнішими подіями в історії народу, героями, іменами борців за світлу долю людей.
6. Засвоєння знань, пов'язаних з окремими моментами суспільствознавства (держустрій, законодавство, суспільні процеси, національна самобутність народу).
7. Засвоєння географічних знань (сторона, частина світу, назви населених пунктів, річок, гір, океанів, походження назв міст і сіл).
8. Засвоєння фізико-математичних знань.
9. Часткою змісту дидактики було прилучення дітей до фізкультури та народного мистецтва.
Народна дидактика своїм змістом спрямована на те, щоб дати кожному індивіду систему знань, умінь та навичок, які охоплювали б основні види діяльності людини - навчальну, виробничо-трудову, сімейно-побутову, суспільно-громадську. Зміст освіти в народній дидактиці обумовлений життєвими потребами трудової діяльності людини. При цьому велика увага звертається на тренування розуму.
Мета навчання, його завдання:
а) набуття дітьми знань;
б) розвиток їхніх інтелектуальних сил і розуму;
в) формування світоглядних позицій особистості;
г) засвоєння традицій і соціально-культурних цінностей народу;
д) виховання всебічно розвиненої особистості;
є) формування життєво необхідних практичних умінь і навичок прикласти знання і науку до потреб життя і виробничо-господарської діяльності.
