Процес навчання як система. Структурні компоненти процесу навчання, як соціально-педагогічної системи.

Навчання, як один з видів людської діяльності має двосторонній характер, тобто складається з двох взаємозв’язаних процесів – викладання і учіння. У процесі навчання проходить взаємодія між учителем і учнем, а не просто вплив учителя на учня. Вчитель може безпосередньо навчати учнів або опосередковано – через систему завдань. Результативність навчання залежить: від стилю спілкування між учителем і учнем а також впливу оточуючого середовища.

Процес навчання складається з таких компонентів: цільовий, стимулююче – мотиваційний, змістовий, операційно – дійовий, контрольно – регулюючий, оціночно – результатив-ний (мета, завдання, зміст, методи, засоби, форми організації навчання, досягнуті результати).

Цільовий компонент забезпечує усвідомлення вчителем і передан-ня учням мети викладання курсу біології, його конкретних розділів і тем, а також формує позитивне ставлення учнів до навчально-піз­навальної діяльності. Організація процесу навчання насамперед по­в'язана з чітким визначенням його цілей, а також усвідомленням і прийняттям їх учнями. Цільові настанови навчання сприяють ро­зумінню школярами суті й спосо­бів організації навчально-пізна­вальної діяльності та її активіза­ції.

Стимулювально-мотиваційний компонент є продовженням ці­льового, але тільки за наявності в учнів їхнього власного стимулу до навчально-пізнавальної діяльності. Повноцінний стимул можливий у разі усвідомлення реальної значущості знані.. Тому роз'яснення учням мети вивчення матеріалу, поглиблення мотивації є передумовами по­зитивного ставлення їх до біології. Вчитель зобов'язаний викликати в учнів внутрішню потребу до засвоєння знань. Це досягається чітким формулюванням пізнавального завдання (зазвичай у формі проблемної ситуації). Оскільки одна й та сама за характером і результатами навчаль­на діяльність учнів може мати різні мотиви, важливо, щоб учитель ске­ровував їхні мотивацію, інтереси й потреби, формував позитивне став­лення до навчання.

Змістовий компонент охоплює все те, що становить поняття «зміст освіти», — систему наукових знань, навичок і вмінь, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток здібностей учнів, формування їхнього світогляду, набуття соціального досвіду, підготовку до суспільного життя й до професійної діяльності. Готуючися до заняття, вчитель по­винен ретельно обміркувати зміст навчального матеріалу, конкретизу­вати обсяг теоретичних положень, визначити, які вміння й навички ма­ють сформуватися в учнів у процесі вивчення нового матеріалу.

Операційно-діяльнісний компонент — організація практичної навчально-пізнавальної діяльності учнів з опанування змісту біологіч­ної освіти — є однією з головних складових дидактичного процесу, і його можна визначити як процесуальний, методичний. Основні його елементи — принципи, методи, форми, засоби навчання.

Емоційно-вольовий компонент — це вираження волі учня в про­цесі навчально-пізнавальної діяльності. Воля, емоційність інтенси­фікують її. Важливими є позитивні емоції, які сприяють створенню ат­мосфери співробітництва, поліпшенню умов самостійної навчальної роботи, породжують бажання вчитися.

Контрольно-корекційний компонент спрямований на з'ясування ефективності функціонування моделі навчального процесу з біології, визначення результативності дій кожного її компонента, своєчасне внесення оптимальних корективів. Контроль здійснюється за допомо­гою усних, письмових, лабораторних та інших практичних робіт, про­веденням іспитів, заліків та опитувань. Істотну роль має відігравати са­моконтроль учнів у формі самоперевірки глибини засвоєння навчаль­ного матеріалу, самооцінка правильності розв'язання біологічних задач та відповідей на запитання. Контроль і самоконтроль забезпечу­ють зворотний зв'язок у навчальному процесі — одержання педагогом та учнем інформації про ступінь труднощів, типові недоліки, що зумов­лює необхідність унесення в цей процес відповідних змін і постійного його вдосконалення.

Оцінково-результативний компонент є завершальним у навчаль­ному процесі й передбачає оцінку опанування учнями навчальної прог­рами з біології, засвоєння певної сукупності знань, набуття практичних навичок і вмінь, визначення рівня їхнього особистісного й професійно­го розвитку, дієвості як усього дидактичного процесу, так і окремих його складових, сформованості мотивації навчально-пізнавальної та професійної діяльності тощо. На цьому етапі також відбуваються конт­роль і самоконтроль за ходом дидактичного процесу.