Олександр Духнович (1803-1865) -видатний представник культурно-освітнього руху в Західній Україні, письменник , один із прших професійних учених-педагогів, зробив значний внесок у розвиток освіти на Закарпатті. Написав буквар «Книжниця читальна я для начинающих» (1847), підручник із географії «Краткийземлепис для молодих русинів» (1831), «Сокращеннуюграмматику письменного руссскогоязыка»(1853), посібник для вчителів «Народная педагогія в пользу училищ и учителейсельских»(1857). Виступав за створення нових шкіл, розширення їх мерезі, залучення до навчання до них усіх дітей, стояв на позиціях традиційного українського просвітительства, вважаючи , що за рахунок поширення освіти можна значно поліпшити суспільство.основою педагогіки О.В.Духновича є ідея народності.
Борис Грінченко (1863-1910) -педагог, мовознавець, драматург, літературний критик, фольклорист, громадський діяч, вів активну українофільську громадську діяльність, брав участь у створенні національних освітніх організацій. Свої педагогічні думки висвітлив у статтях: «Якої нам треба школи», «народні вчителі і українська школа» та ін. У 1907-1909р.р. вийшов його чотиритомний «Словар української мови», що став великою подією в мовознавстві та педагогіці, оскільки сприяв вихованню національної самосвідомості.
Костянтин Ушинський (1823-1881) –ввійшов в історію педагогіки і як «учитель учителів».Йому належав відомий проект підготовки вчителів для початкових класів; він виступав за відкриття педагогічних факультетів в університетах, створив методичні керівництва для вчителів.
Твори К. Д. Ушинського виходили в СРСР 310 разів тиражем 25 млн. примірників 58 мовами народів Радянського Союзу та інших країн світу. Ім'ям К". Д. Ушинського названі школи, інститути, бібліотеки. Студенти університетів, учителі отримують стипендії та премії його імені. Встановлена медаль К. Д. Ушинського за видатні заслуги і наукові праці з педагогіки для вчителів та наукових працівників.
Декілька творів К.Д.Ушинського – «Рідне слово», «Дитячий світ», «Керівництво для викладання за «Рідним словом », «Людина як предмет виховання», «Материнська школа» тощо
