розбій належить до найбільш небезпечних корисливо-насильницьких злочинів. Він посягає на два об'єкти: право власності й особу (її здоров'я і життя).
З об'єктивної сторони розбій вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.
Розбій - усічений склад злочину. Він вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням або з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, незалежно від того, чи заволоділа винна особа чужим майном.
Суб'єктом розбою є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони розбою є мета, з якою здійснюється напад, - заволодіння чужим майном.
Кваліфікованими видами розбою є розбій: 1) вчинений за попередньою змовою групою осіб, або 2) особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, або 3) організованою групою; 4) поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, або 5) із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень: 6) спрямований на заволодння майном у великих чи 7) особливо великих розмірах.
З об'єктивної сторони грабіж характеризується відкритим способом викрадення чужого майна.
Відкритим. визнається викрадення, що здійснюється у присутності інших осіб, які розуміють протиправний характер дій винного, а він, у свою чергу, усвідомлює цю обставину.
З об'єктивної сторони вчинення грабежу можливе у формі:1) відкритого викрадення чужого майна без застосування насильства або погрози його застосування
(ненасильницький грабіж);2) відкритого викрадення чужого майна із застосуванням насильства або погрози його застосування (насильницький грабіж).
Суб'єктом грабежу може бути осудна особа, яка досягла 14річного віку.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом.